Від «трьох братніх народів» до «повернення в європейську родину»: постать Анни Ярославни в історичній політиці України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.5-13

Ключові слова:

Анна Київська, Анна Ярославна, Київська Русь, історична політика, комеморативні практики, «братні народи», Російська Федерація, євроінтеграційний курс України, «повернення в європейську родину»

Анотація

У статті досліджено комеморативні практики навколо постаті Анни Київської, що сформувалися після 2014 р., а також те, яким чином вони легітимізують та підсилюють євроінтеграційний курс України. З’ясовано, що після анексії Криму та російської агресії на Донбасі, які спричинили вихід України з російської політичної орбіти, концепція  «трьох братніх народів» була закономірно витіснена ідеєю про повернення України в «європейську родину», що неодноразово постулювалося на державному рівні. У рамках цього курсу історична політика України потребувала яскравих історичних постатей, які б могли слугувати символом давнього зв’язку між Україною та Європою. Оскільки, за словами історика Георгія Касьянова, в Україні відбулася «націоналізація» минулого аж до часів Київської Русі, легітимаційний ресурс постаті Анни Київської був інструменталізований та використаний в інтересах сьогодення. Дослідження різних комеморативних практик продемонстрували, що всі вони транслюють одне повідомлення: Україна поєднана з Європою ще з часів Анни Ярославни, а тому сучасний євроінтеграційний курс є «поверненням у європейську родину». З’ясовано також, що легітимаційний ресурс постаті Анни Київської настільки сильний, що за нього Україні доводиться боротися з Російською Федерацією, яка намагається розповісти світу про «російську Анну». Оцінено перспективи подальшого розвитку комеморативних практик навколо постаті Анни Ярославни у світлі нещодавнього закріплення тези про «європейську ідентичність» українського народу в Конституції.

Матеріал надійшов 08.03.2019

Біографія автора

Kateryna Bohuslavska, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

аспірантка кафедри культурології НаУКМА

Посилання

  1. Balandin, Fedir. 2016. “Anne de Kiev Fest: povernennia v Yevropu.” Ukrainska pravda, July 2. https://kiev.pravda.com.ua/columns/57769af992190/.
  2. Dickinson, P. 2018. “The Geopolitical Divorce of the Century: Why Putin Cannot Afford to Let Ukraine Go.” Atlantic Council. Accessed September 18. https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/the-geopolitical-divorce-of-the-century-why-putin-cannot-afford-to-let-ukraine-go.
  3. Haidutskyi, Pavlo. 2018. “Torhivlia Ukrainy z Rosiieiu: iliuzii izoliatsionizmu!” Zn.ua, October 1. https://dt.ua/international/torgivlya-ukrayini-z-rosiyeyu-ilyuziyi-izolyacionizmu-289700_.html.
  4. Hrytsak, Yaroslav. 2013. “Chomu ukraintsi ye yevropeitsiamy.” Ji-magazine.lviv.ua. http://www.ji-magazine.lviv.ua/dyskusija/2013/Hrytsak_Chomu_ukrainci_ye_europejcyamy.htm.
  5. Hobsbawm, Eric. 2000. “Izobretenie traditsiy [The Invention of Tradition].” Vestnik Yevrazii [Acta Eurasica] 47–62. https://cyberleninka.ru/article/v/izobretenie-traditsiy.
  6. Kasianov, Heorhii. 2018. Past continuous: istorychna polityka 1980-kh ‒ 2000-kh. Ukraina ta susidy. Kyiv: Laurus, Antropos-Lohos-Film.
  7. Lazareva, Alla. 2018. “Anna Kyivska v tenetakh «russkoho myra».” Tyzhden.ua, April 10. https://tyzhden.ua/Culture/212154.
  8. Nikitenko, Nadiia, and Korniienko, Viacheslav. 2010. “Anna Yaroslavna ta yii avtohrafy na stini Sofii Kyivskoi.” Sivershchyna v istorii Ukrainy 3:93–8.
  9. Riabchuk, Mykola. 2018. “My ye yevropeitsiamy mymovoli.” Gazeta.ua, June 26. https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_mi-ye-yevropejcyami-mimovoli/843241.
  10. Rossiysko-ukrainskiy konflikt: otsenki i pozitsii grazhdan Ukrainy. 2018. In Rossiysko-ukrainskiy konflikt: perspektivy i parametry mirotvorcheskoy missii OON na Donbasse, Pashkov Mikhail, project supervisor, 95–120. Kyiv: Razumkov Centre.

##submission.downloads##

Як цитувати

Bohuslavska, Kateryna. 2019. «Від «трьох братніх народів» до ‘повернення в європейську родину’: постать Анни Ярославни в історичній політиці України». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 2 (Листопад):5-13. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.5-13.