Ткацтво в економічному та культурному житті вірменських колоній України: історичний дискурс

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.29-34

Ключові слова:

вірмени, діаспора, килим, культура, пояс, ткацтво, торгівля, шовк

Анотація

Розглянуто значення історичних вірменських колоній України для розвитку ткацького виробництва на українських землях. Показано, що ткацтво відігравало важливу роль як у внутрішньому житті вірменських колоній, так і в зовнішніх зв’язках вірмен з польсько-українським оточенням. Комплексно висвітлено роль і місце вірменських колоністів у формуванні ринку тканих виробів на землях України та у створенні місцевого виробництва шовкових поясів, килимів, макат тощо. З давніх часів ткацтво було одним із найпоширеніших видів народних промислів та важливою складовою господарського життя українських земель. Різноманітні ткані вироби: килими, одяг, пояси, покривала – широко використовувалися в повсякденному житті, для оформлення житла. Показано, що вірменські килими були важливим предметом торгівлі, засвідчували високий соціальний статус власника, виконували релігійну (захисну) та утилітарну функції. Актуальність дослідження полягає в комплексному висвітленні ролі вірмен у розвитку ткацтва на землях України, у виявленні впливу вірменських колоністів на формування особливого стилю життя та смаків різних верств населення, а також споживацької культури такого роду предметів. На сьогодні немає комплексних наукових досліджень історичного розвитку вірменського ткацтва на землях України з урахуванням усіх складових цього процесу: шовкоткацтва, килимарства, гаптування, торговельного аспекту тощо. З’ясовано, що, як і в ювелірній справі та зброярстві, в галузі ткацтва роль вірмен також була подвійною: вони імпортували ткані вироби до України, і вони ж були виробниками різноманітної тканої продукції не лише на українських землях, але й в Османській та Перській імперіях. Інтенсивний розвиток шовкоткацтва на українських теренах також, вочевидь, пов’язаний з вірменами. І хоча більшість дослідників пов’язує розвиток персіярень в Україні зі станіславськими (нині м. Івано-Франківськ) вірменськими майстернями Домініка Місіоровича та Іоана Маджарського в середині XVIIІ ст., факти засвідчують, що інтенсивне поширення вірменських ткацьких майстерень почалося вже у XVII ст.

Матеріал надійшов 29.05.2019

Біографія автора

Iryna Hayuk, Львівська національна академія мистецтв

кандидат філософських наук, доцент кафедри менеджменту мистецтв Львівської
національної академії мистецтв. Сфера наукових зацікавлень: загальна історія та історія культури
вірменських колоній в Україні; релігієзнавчі проблеми (раннє християнство, Вірменська церква,
особливості сучасного періоду розвитку релігій).
ORCID: 0000-0002-1296-0872

Посилання

  1. Dashkevych, Y. 1996. “The emblems and symbols of Armenians of Ukraine of the 14–18th cent.” Lviv. Memoirs of NTSh ССХХХІ:258–277 [in Ukrainian].
  2. Dashkevich, Y., and Tryyarsky, E. 1969. “Armenian Kypchak document from Constantinople in 1618.” Folia Orientalia XI:123–137 [in Russian].
  3. Gantshorn, F. 1985. “The Christian-Eastern carpet is one of the aspects of Armenian art.” The 4th International Symposium on Armenian Art. Theses of reports. Yerevan, 74–5 [in Russian].
  4. Kazaryan, M. 1985. “Artistic features of vishapagorgs and their place in the oriental carpet system.” The fourth international symposium on Armenian art. Theses of reports. Yerevan, 135–6 [in Russian].
  5. Kara-Vasylieva, T. 2000. Masterpieces of the Church Stitch of Ukraine (12–20 cent.). Kyiv [in Ukrainian].
  6. Kryvonos, V. 1996. “The trade of Levantine silk in Lviv in the 16–17 cent.” Ukraine in the past 3:117–135. Kyiv–Lviv [in Ukrainian].
  7. Musiienko, P. 1969. Fabrics. In History of Ukrainian art 4 (1):265–275. Kyiv [in Ukrainian].
  8. Skvartsova, I. 2002. “Grodno’s kuntush belts.” Minsk. Arts 2:46–8 [in Belarusian].
  9. Skvartsova, I. 2007. “Lyon belts in collections Minsk museums.” Posts of the National Art Museum of Belarus 5:143–7. Minsk: Belprint [in Belarusian].
  10. Tananaeva, L. 1979. Sarmatian portrait. From the history of the Polish portrait of the Baroque era. Moscow: Science [in Russian].
  11. Tsymbala, L. 2000. “Western Ukrainian Gold Tissue 18–19 cent. (On the issue of nationality of the artistic heritage).” Cognitive notebooks 4:693–7 [in Ukrainian].
  12. Tsymbala, L. 2003. “Gold weaving of Galicia of the 18 – 1st third of the 20th cent. (history, typology, art-style features).” PhD diss. Manuscript. Lviv [in Ukrainian].
  13. Biedrońska-Słotowa, B. 2011. Tkaniny orientalne w Polsce. Warszawa [in Polish].
  14. Hasła słownika biograficznego Ormian Polskіch. 1986. Kraków: Polskie towarzystwo ludoznawcze [in Polish].
  15. Łozinski, Wł. 1969. Życie polskie w dawnych wiekach (XVI–XVIII). Wyd. 3. Kraków: WL [in Polish].
  16. Mańkowski, T. 1934. Sztuka ormian lwowskich. Prace komisyi historіі sztuki. Kraków [in Polish].
  17. Mańkowski, T.1953. „Wyprawa po kobiercie do Percji w roku 1601.” Rocznik orientalistyczny 17:80–92. Kraków [in Polish].
  18. Mańkowski, T. 1954. Polskie tkaniny i hafty w XVI–XVIII wieku. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish].
  19. Mańkowski, T. 1959. Orient w polskiej kulturze artystycznej. Wrocław-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.4098/at.arch.92-14
  20. Ormianie polscy. Odrębność i asymilacja. Museum Narodowe w Krakowie. 1999. Kraków [in Polish].
  21. Taszycka, M. 1990. Pasy wschodnie. 1. Katalog zbiorów Muzeum Narodowego w Krakowie. Vol. IV. Kraków [in Polish].

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2019-11-21

Прийнято до друку

2019-11-21

Опубліковано

2022-05-18

Як цитувати

Hayuk, Iryna. 2022. «Ткацтво в економічному та культурному житті вірменських колоній України: історичний дискурс». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 2 (Травень):29-34. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.29-34.

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Iryna Hayuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).