Троя і Північне Причорномор’я в III тис. до н. е.: можливість контактів

Автор(и)

  • Sergii Pustovalov Київський національний університет культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.47-52

Ключові слова:

археологія, торгівля, просторова структура, Північне Причорномор’я, 3 тис. до н. е.

Анотація

Статтю присвячено морським зв’язкам ямно-катакомбного населення з Троадою та загалом Східним Середземномор’ям. Акцентовано увагу на тому, що всі відомі значні катакомбні та ямні поселення розташовані в пониззях рік, які впадають до Чорного та Азовського морів, зокрема це катакомбний шар Лівенцівського I поселення в дельті Дону, соціальний центр на р. Молочній, Матвіївське поселення інгульської культури на північній околиці м. Миколаєва. Соціальні центри ямно-катакомбного суспільства також тяжіли до узбережжя Чорного та Азовського морів. Метою цього тяжіння могли бути успішні торговельні відносини зі Східним Середземномор’ям, зокрема Троєю. Про можливість торговельних відносин між Північним Причорномор’ям та Троадою опосередковано свідчать кістки дельфіна на поселенні Матвіївка 1, наборний човен у похованні на Одещині, єгипетський скарабей, знайдений біля Мелітополя, пастові намистини з поховань ямної та катакомбної спільнот, посуд, що має аналогії на Кікладах; поліровані сокири з Трої. У 2012 р. біля с. Садове в Криму було знайдено скарб, що містив 24 речі анатолійського, троянського та північнопричорноморського походження. У статті аргументовано висновок про можливість доволі тісних обмінних відносин між Троадою та Причорномор’ям.

Матеріал надійшов 15.05.2019

Біографія автора

Sergii Pustovalov, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри музеєзнавства та пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв. Викладає в НаУКМА. Сфера наукових зацікавлень: теорія і методика археології, етносоціальні та світоглядні
реконструкції суспільства території України доби палеометалу.

Посилання

  1. Bratchenko, S. N. 1976. Nizhnee Podon'e v epokhu srednej bronzy. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].
  2. Bratchenko, S. N. 2001. Donetska katakombna kultura rannoho etapu. Luhansk [in Ukrainian].
  3. Chisholm, M. 1968. Rural settlement and land use: An essay in location. Chicago: Aldine.
  4. Clarke, D. 1977. Spatial information in archaeology. In Spatial archaeology, 1–32. London: Academic Press.
  5. Erdniev, U. E. 1982. Arheologicheskie pamyatniki Yuzhnyh Еrgenej. Elista [in Russian].
  6. Fisenko, V. A. 1967. “Plemena katakombnoj kul'tury Severo-Zapadnogo Prikaspiya.” PhD diss. Leningrad [in Russian].
  7. Gavrilyuk, N. A. 1999. Istoriya ekonomiki Stepnoj Skifii v VI–III vv. do n. e. Kharkiv [in Russian].
  8. Gej, A. N. 2000. Novotitorovskaya kul'tura. Moscow [in Russian].
  9. Gorodcov, V. A. 1916. Kul'tury bronzovoj epohi Srednej Rossii. Moscow [in Russian].
  10. Ivanova, S. V. 2001. Social'naya struktura naseleniya yamnoj kul'tury Severo-Zapadnogo Prichernomor'ya. Odesa [in Russian].
  11. Klejn, L. S. 1968. “Proiskhozhdenie doneckoj katakombnoj kul'tury.” PhD diss. Leningrad [in Russian].
  12. Klochko, Viktor, and Liubov Klochko. 2015. “Complex of Metal Goods between the Vistula and Dnieper Rivers at the turn of 4000-3000 to 3000 BC Concept of the Carpathian – Volhynia “Willow Leaf”.” BPS 18, rozdz. 3:36–68.
  13. Lahodovska, O. F., Shaposhnykova, O. H., and Makarevych, M. L. 1962. Mykhailivske poselennia. Kyiv [in Ukrainian].
  14. Mellaart, J. 1966. Early Bronze Age in the Near East and Anatolia. Beurut: Khayats.
  15. Mihajlov, B. D. 1990. Kurgan epohi bronzy v bassejne reki Molochnoj. In Drevnosti Stepnogo Prichernomor'ya i Kryma, 107–116. Zaporizhzhia [in Russian].
  16. Bratchenko, S. N. 1999. Petroglify Kamennoj Mogily. Zaporizhzhia – Moscow [in Russian].
  17. Müller, W. 1974. Troja. Berlin.
  18. Nikitin, V. I. 1989. “Matveevka-1 – poselenie katakombnoj kul'tury na Yuzhnom Buge.” Sovetskaja arheologija 2:136–150 [in Russian].
  19. Olenkovskyi, M. P., and Pustovalov, S. Zh. 1993. Pamiatky eneolitu ta rannoi bronzy. Arkheolohichna karta Nyzhnodniprovskoho rehionu. Issue 3. Kherson [in Ukrainian].
  20. Ostroverkhov, A. S. 2002. “Drevnejshee arheologicheskoe steklo Vostochnoj Еvropy (konec IV tys. do n. e. – pervaya polovina VII veka do n. e. [The earliest archaeological glass in Eastern Europe (late IV mill. – first half of VII cent. B.C.)].” Stratum plus 2:168–195 [in Russian].
  21. Pustovalov, S. Zh. 1996. “Do rozviazannia problemy poiavy u Pivnichnomu Prychornomori katakombnoi spilnosti.” Kulturolohichni studii 1:260–279 [in Ukrainian].
  22. Bratchenko, S. N. 2000. “Davnoskhidni koreni u pokhodzhenni katakombnoi spilnosti ta inhulskoi kultury (ost. chvert III – I chvert II tys. do n. e.).” Skhidnyi svit 1-2 (1998):94–121 [in Ukrainian].
  23. Bratchenko, S. N. 2001. Skifo-antichnye prostranstvennye struktury i nekotorye aspekty rekonstrukcii stepnyh obshhestv epohi bronzy. In Olviia ta Antychnyi svit, 106–109. Kyiv [in Russian].
  24. Bratchenko, S. N. 2005. Sotsialnyi lad katakombnoho suspilstva Pivnichnoho Prychornomoria. Kyiv: Shliakh [in Ukrainian].
  25. Sanzharov, S. N. 1992. Severskodoneckie rannekatakombnye pogrebeniya s ornamentirovannymi blyahami. Issue 1. Luhansk [in Russian].
  26. Shvec, G. I. 1978. Mnogovekovaya izmenchivost' stoka Dnepra. Kyiv [in Russian].
  27. Zervos, C. 1957. L’art des Cyclades. Paris: Cahiers D'Art.
  28. Zhuravlev, O. P. 2001. Osteologicheskie materialy iz pamyatnikov epohi bronzy lesostepnoj zony Dnepro-Donskogo mezhdurech'ya. Kyiv [in Russian].

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2019-11-21

Прийнято до друку

2019-11-21

Опубліковано

2022-05-19

Як цитувати

Pustovalov, Sergii. 2022. «Троя і Північне Причорномор’я в III тис. до н. е.: можливість контактів». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 2 (Травень):47-52. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.47-52.

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Sergii Pustovalov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).