Cultural Trauma between Experience and Meaning

Ольга Брюховецька

Автор(и)

Ольга Брюховецька Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-9213-2662

Ключові слова:

культурна травма, колективна травма, колективна ідентичність, культурний поворот, конструктивізм, критична теорія, неофункціоналізм, травма, подія, досвід, значення, наратив, дискурс, дискурсивний детермінізм

Анотація

У статті здійснено критичне переосмислення впливової теорії культурної травми, розробленої Джеффрі Александером та його колегами, і поставлено під сумнів її претензію на роль універсальної моделі для розуміння колективної травми. Стверджується, що цю теорію доцільніше розглядати як неофункціоналістську апропріацію культурного повороту в соціології. У цій теорії культурна травма постає наслідком успішної публічної репрезентації: дискурсивним конструктом, який можна діагностувати на рівні наративів і колективної ідентичності (те, що авторка називає «дискурсивним детермінізмом»), тоді як питання втіленого досвіду й зцілення відходять на другий план.
У статті показано, як це зміщення від досвіду до значення супроводжується діагностичним фокусом теорії культурної травми, коли ключовим стає питання не про те, як пережито чи переживається насильство, а чи «сконструйовано» травму в цьому суспільстві. Конструктивістська лексика Александера прочитується крізь призму його функціоналістського, орієнтованого на системність стилю мислення, що виявляє напруження між антисистемністю конструктивізму і його апропріацією для побудови діагностичної системи. Спираючись на дискусії довкола культурного повороту, авторка вводить теорію культурної травми в ширший інтелектуальний контекст. Якщо віра в силу мови конструювати реальність спершу відкривала можливості критичної роботи з культурою, то на пізнішому етапі її однобокість стала очевидною, породивши потребу звернутись до втілених вимірів досвіду.
З цього погляду теорія культурної травми постає не стільки універсальною і готовою для застосування моделлю, за яку вона себе видає, скільки симптомом запізнілої фази культурного повороту, що ризикує перетворити травму на наративний капітал, маргіналізуючи досвід страждання і практики зцілення. Український контекст війни та тривалого колоніального насильства мотивує критику теорії культурної травми, однак головний внесок статті полягає в проясненні концептуальних та етичних питань, важливих для досліджень травми, культури та критичної теорії.

Біографія автора

Ольга Брюховецька, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат філософських наук, старша викладачка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна
olha.bryukhovetska@ukma.edu.ua

Сфера наукових зацікавлень: візуальна культура, дослідження травми, теорія кіно та квір-теорія, Сергій Параджанов, поетичне кіно.

Посилання

Alexander, Jeffrey C., and Paul Colomy. 1985. “Toward Neo-functionalism.” Sociological Theory 3 (2): 11–23.
Alexander, Jeffrey C., ed. 1998. Neofunctionalism and After. Oxford: Blackwell.
Alexander, Jeffrey C. 2004. “Toward a Theory of Cultural Trauma.” In Cultural Trauma and Collective Identity, edited by Jeffrey C. Alexander, Ron Eyerman, Bernhard Giesen, Neil J. Smelser, and Piotr Sztompka, 1–30. Berkeley: University of California Press.
Alexander, Jeffrey C., ed. 2009. Remembering the Holocaust: A Debate. New York: Oxford University Press.
Alexander, Jeffrey C., Ron Eyerman, Bernard Giesen, Neil J. Smelser, and Piotr Sztompka. 2004. Cultural Trauma and Collective Identity. Berkeley: University of California Press.
Bachmann-Medick, Doris. 2016. Cultural Turns: New Orientations in the Study of Culture. Berlin and Boston: de Gruyter.
Bartmanski, Dominik. 2007. “Cultural Trauma and Collective Identity.” Journal of Political & Military Sociology 35 (1): 145–47.
Ben-Yehuda, Nachman. 2005. Review of Cultural Trauma and Collective Identity, by Jeffrey C. Alexander, Ron Eyerman, Bernhard Giesen, and Neil J. Smelser. American Journal of Sociology 110 (6): 1848–50.
Boichenko, Mykhailo. 2025. “Normalization of Cultural Trauma: The Limits of Selective Inclusion for Education and Society in a War Situation.” Culturological Almanac 3: 122–29. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.15 [in Ukrainian].
Bonnell, Victoria E., and Lynn Hunt, eds. 1999. Beyond the Cultural Turn: New Directions in the Study of Society and Culture. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
Briukhovetska, Olha. 2024. “Mapping Turns: From the Linguistic Model to the ‘Metaphysics of Presence’.” NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture 7: 11–23. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.11-23 [in Ukrainian].
Caruth, Cathy, ed. 1995. Trauma: Explorations in Memory. Baltimore and London: Johns Hopkins University Press.
Caruth, Cathy. 1996. Unclaimed Experience: Trauma, Narrative, and History. Baltimore and London: Johns Hopkins University Press.
Debs, Mira. 2012. “The Suffering of Symbols: Giotto Frescoes and the Cultural Trauma of Objects.” Cultural Sociology 7 (4): 479–94. https://doi.org/10.1177/1749975512454086.
———. 2013. “Using Cultural Trauma: Gandhi’s Assassination, Partition, and Secular Nationalism in Post-independence India.” Nations and Nationalism 19 (4): 635–53. https://doi.org/10.1111/nana.12038.
Demura, Alla. 2024. “Cultural Trauma: The Role of the Screen in Shaping Collective Identity Influenced by Experienced Suffering.” I. K. Karpenko-Karyi Kyiv National University of Theatre, Cinema and Television Bulletin 35: 194–202. https://doi.org/10.34026/1997-4264.35.2024.318105 [in Ukrainian].
Eyerman, Ron. 2001. Cultural Trauma: Slavery and the Formation of African American Identity. Cambridge University Press.
———. 2008. The Assassination of Theo van Gogh: From Social Drama to Cultural Trauma. Durham, NC: Duke University Press.
———. 2012. “Cultural Trauma: Emotion and Narration.” In The Oxford Handbook of Cultural Sociology, edited by Jeffrey C. Alexander, Ronald N. Jacobs, and Philip Smith, 564–82. New York: Oxford University Press.
———. 2015. Is This America? Katrina as Cultural Trauma. Austin: University of Texas Press.
———. 2019. Memory, Trauma, and Identity. New York: Palgrave Macmillan.
Eyerman, Ron, Jeffrey C. Alexander, and Elizabeth Butler Breese, eds. 2013. Narrating Trauma: On the Impact of Collective Suffering. Boulder, CO: Paradigm Publishers.
Eyerman, Ron, and Giuseppe Sciortino, eds. 2020. The Cultural Trauma of Decolonization: Colonial Returnees in the National Imagination. Cham: Palgrave Macmillan.
Felman, Shoshana, and Dori Laub. 1992. Testimony: Crises of Witnessing in Literature, Psychoanalysis, and History. New York: Routledge.
Fauske, Halvor. 2000. “Neofunctionalism.” In Classical and Modern Social Theory, edited by Heine Andersen and Lars Bo Kaspersen, 235–50. Oxford: Blackwell Publishers.
Geertz, Clifford. 1973. The Interpretation of Cultures. New York: Basic Books.
Hall, Stuart. 1991. “Encoding/Decoding.” In Culture, Media, Language: Working Papers in Cultural Studies, 1972–79, edited by Stuart Hall, Dorothy Hobson, Andrew Lowe, and Paul Willis, 117–27. London and New York: Routledge. (Originally published 1973.)
Jameson, Fredric. 2002. The Political Unconscious: Narrative as a Socially Symbolic Act. London and New York: Routledge. (Originally published 1981.)
Joas, Hans. 2002. “On Articulation.” Constellations: An International Journal of Critical and Democratic Theory 9 (4): 506–15.
———. 2005. “Book Review: Cultural Trauma? On the Most Recent Turn in Jeffrey Alexander’s Cultural Sociology.” European Journal of Social Theory 8 (3): 365–74. https://doi.org/10.1177/1368431005054799.
Herman, Judith Lewis. 1992. Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence—from Domestic Abuse to Political Terror. New York: Basic Books.
Hirschberger, Gilad. 2018. “Collective Trauma and the Social Construction of Meaning.” Frontiers in Psychology 9: 1441. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01441.
Kansteiner, Wulf. 2004. “Genealogy of a Category Mistake: A Critical Intellectual History of the Cultural Trauma Metaphor.” Rethinking History 8 (2): 193–221.
Kansteiner, Wulf, and Harald Weilnböck. 2008. “Against the Concept of Cultural Trauma; or, How I Learned to Love the Suffering of Others without the Help of Psychotherapy.” In Cultural Memory Studies: An International and Interdisciplinary Handbook, edited by Astrid Erll and Ansgar Nünning, 229–40. Berlin: Walter de Gruyter.
Laclau, Ernesto, and Chantal Mouffe. 2001. Hegemony and Socialist Strategy: Towards a Radical Democratic Politics. 2nd ed. London and New York: Verso.
Mulvey, Laura. 1985. “Changes: Thoughts on Myth, Narrative and Historical Experience.” Discourse 7 (Fall): 11–30.
Madigan, Todd. 2020. “Theories of Cultural Trauma.” In The Routledge Companion to Literature and Trauma, edited by Colin Davis and Hanna Meretoja, 55–66. New York: Routledge.
Onwuachi-Willig, Angela. 2016. “The Trauma of the Routine: Lessons on Cultural Trauma from the Emmett Till Verdict.” Sociological Theory 34 (4): 335–57. https://doi.org/10.1177/0735275116679864.
Rorty, Richard, ed. 1967. The Linguistic Turn: Recent Essays in Philosophical Method. Chicago: The University of Chicago Press.
Sciortino, Giuseppe. 2018. “Cultural Traumas.” In Routledge Handbook of Cultural Sociology, 2nd ed., edited by John R. Hall, Laura Grindstaff, and Ming-Cheng Lo, 135–43. London: Routledge.
Smelser, Neil J. 2004. “September 11, 2001, as Cultural Trauma.” In Cultural Trauma and Collective Identity, edited by Jeffrey C. Alexander, Ron Eyerman, Bernhard Giesen, Neil J. Smelser, and Piotr Sztompka, 264–82. Berkeley and Los Angeles: University of California Press.
Steensland, Brian. 2005. Review of Cultural Trauma and Collective Identity, by Jeffrey C. Alexander, Ron Eyerman, Bernhard Giesen, Neil J. Smelser, and Piotr Sztompka. Social Forces 83 (4): 1776–77. https://doi.org/10.1353/sof.2005.0082.
Taussig, Michael. 1993. Mimesis and Alterity: A Particular History of the Senses. New York: Routledge.
Tota, Anna Lisa. 2006. “Public Memory and Cultural Trauma.” Javnost – The Public 13 (3): 81–94. https://doi.org/10.1080/13183222.2006.11008921.
van der Kolk, Bessel. 2014. The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York: Viking.
White, Hayden. 1973. Metahistory: The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore: The Johns Hopkins University Press.
Woods, Eric Taylor. 2019. “Cultural Trauma: Ron Eyerman and the Founding of a New Research Paradigm.” American Journal of Cultural Sociology 7 (2): 260–74. https://doi.org/10.1057/s41290-019-00071-0.
Zhukova, Ekatherina. 2016. “From Ontological Security to Cultural Trauma: The Case of Chernobyl in Belarus and Ukraine.” Acta Sociologica 59 (4): 332–46. https://doi.org/10.1177/0001699316658697.