Disasters as Cultural Catalysts: Historical Responses and Contemporary Cultural Crises

Віолетта Симканич

doi:10.18523/2617-8907.2026.9.35-54

Автор(и)

Віолетта Симканич Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0009-0009-3891-7424

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2026.9.35-54

Ключові слова:

катастрофа, полікриза, культурна травма, культурна життєстійкість, соціокультурні трансформації, культурологічний вимір, культурні проблеми, колективна пам’ять

Анотація

У статті розглянуто катастрофи не лише як руйнівні події, а й як умови, що ініціюють процеси культурної трансформації. Вихідною тезою є розмежування катастрофи як моменту радикального розриву та кризи як тривалого процесу інтерпретації, коли суспільства намагаються осмислити порушення звичних смислових порядків.
Розроблено концептуальну рамку, що пояснює, як культурні механізми трансформують катастрофічний розрив у стабілізовані форми резилієнтності (життєстійкості). Спираючись на теорію культурної травми Джеффрі Александера, авторка пропонує триетапну модель культурної трансформації: 1) інтерпретація — формування наративів, через які катастрофа стає осмисленою; 2) експресія — втілення цих інтерпретацій у символічних формах, зокрема в мистецтві, ритуалах і медіа; 3) інституціоналізація — закріплення цих смислів у соціальних структурах, як-от практики пам’яті, освітні системи та організаційні форми. За таких обставин резилієнтність постає не як спонтанний результат відновлення, а як структурований культурний процес, зумовлений владними та символічними відносинами.
Дослідження ґрунтується на якісному історико-порівняльному аналізі, що дає змогу виявити повторювані культурні механізми в різних контекстах.
Аналіз історичних і сучасних кейсів із центральним фокусом на війні Російської Федерації проти України показує, що культурна трансформація відбувається через конкуренцію інтерпретацій, нерівний доступ до символічних ресурсів і процеси інституційного закріплення смислів. У цих умовах культурна резилієнтність постає як соціально диференційований процес: нерівномірний досвід насильства, переміщення та втрат формує множинність інтерпретацій і конкуренцію наративів пам’яті, водночас породжуючи солідарність і відтворюючи механізми соціального виключення в контексті полікризи, що підсилює як інтеграційний потенціал культури, так і ризики її фрагментації.
У контексті глобальної взаємозалежності цифрові медіа прискорюють і розширюють ці трансформації, виводячи їх у транснаціональні простори, де наративи циркулюють асиметрично. Історичні прецеденти не пропонують універсальних моделей реагування, проте дають змогу виявити повторювані культурні механізми, що структурують перехід від катастрофи до резилієнтності.
Результати дослідження обґрунтовують розуміння культури як первинного механізму соціальної адаптації. Катастрофа постає не як переривання соціального порядку, а як момент його переорганізації, коли через процеси інтерпретації, символічного вираження та інституціоналізації формується новий культурний і соціальний лад та відбувається переосмислення колективної ідентичності.

Біографія автора

Віолетта Симканич, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Аспірантка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна

Сфера наукових зацікавлень: культурна життєстійкість; реакції на катастрофи та механізми соціокультурної адаптації та трансформації; криза й культура; травма та колективна пам’ять; цивілізаційні процеси; міф і національна ідентичність; археологія та давні культурні системи.

v.symkanych@ukma.edu.ua

Посилання

Aberth, John. 2011. From the Brink of the Apocalypse: Confronting Famine, War, Plague, and Death in the Later Middle Ages. Routledge.
Adam, Barbara, Ulrich Beck, and Joost Van Loon. 2000. The Risk Society and beyond: Critical Issues for Social Theory. Christchurch: Sage Publications.
Ahmadi Marzaleh, Milad, Katayoun Jalali, Mahmoudreza Peyravi, Mohammad Hasan Keshavarzi, Rita Rezaee, and Mostafa Moazam Fard. 2026. “The Impact of Adverse News about the Gaza War on the Health of Iranian Elderly People: A Qualitative Study.” Health Science Reports 9 (2). https://doi.org/10.1002/hsr2.71762.
Alexander, Jeffrey C. 2004. “Toward a Theory of Cultural Trauma.” In Cultural Trauma and Collective Identity, 1–30. University of California Press.
Allouche, Jeremy. 2025. “Vernacular Resilience and Conflicting Temporalities in Côte d’Ivoire: Between Resistance, Resignation, Débrouillardise and Hope.” Environment and Planning E Nature and Space 8 (4): 1256–70. https://doi.org/10.1177/25148486251342044.
Appadurai, Arjun. 1996. Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. University of Minnesota Press.
Bauman, Zygmunt. 2000. Liquid Modernity. 1st ed. Oxford: Polity Press.
———. 2007. Liquid Times: Living in an Age of Uncertainty. 1st ed. Oxford: Polity Press.
———. 2017. Retrotopia. 1st ed. Oxford: Polity Press.
Beck, Ulrich. 1992. Risk Society: Towards a New Modernity. London: SAGE Publications.
———. 2006. “Living in the World Risk Society: A Hobhouse Memorial Public Lecture given on Wednesday 15 February 2006 at the London School of Economics.” Economy and Society 35 (3): 329–45. https://doi.org/10.1080/03085140600844902.
Camus, Albert. 2018. Le Mythe de Sisyphe. North Charleston, SC: Createspace Independent Publishing Platform.
Cohn, Samuel K. 2002. The Black Death Transformed: Disease and Culture in Early Renaissance Europe. London: Arnold.
Cutter, Susan, and K. Hewitt. 1984. “Interpretations of Calamity from the Viewpoint of Human Ecology.” Geographical Review 74 (2): 226. https://doi.org/10.2307/214106.
Di Giuseppantonio Di Franco, Paola, Francesca Dolcetti, Matteo Baraldo, and Steven Dey. 2025. “Can Immersive Technologies Rebuild Heritage and Sense of Place? Examining Virtual Reality’s Role in Fostering Community Resilience in Post-Disaster Italy.” International Journal of Heritage Studies 31 (7): 956–77. https://doi.org/10.1080/13527258.2025.2520760.
Durkheim, Emile. 2008. The Elementary Forms of Religious Life. Translated by Carol Cosman. Oxford World’s Classics. Oxford University Press.
Dynes, Russell R. 2000. “The Dialogue between Voltaire and Rousseau on the Lisbon Earthquake: The Emergence of a Social Science View.” International Journal of Mass Emergencies and Disasters 18 (1): 97–115. https://doi.org/10.1177/028072700001800106.
Erikson, Kai T. 1976. Everything in Its Path: Destruction of Community in the Buffalo Creek Flood. Simon & Schuster.
Eyerman, Ron. 2012. “Cultural Trauma: Emotion and Narration.” In The Oxford Handbook of Cultural Sociology, edited by Jeffrey C. Alexander, Ronald N. Jacobs, and Philip Smith, 564–82. Oxford University Press.
Figus-Illinyi, Rita. 2025. “Resilience in Pontifical Doctrines: From Pope Benedict XVI to Pope Francis.” Religions 16 (2): 219. https://doi.org/10.3390/rel16020219.
Fitriani, Dian Novita, Atwar Bajari, Jenny Ratna Suminar, and Nindi Aristi. 2026. “Reconstructing Society through Memory: Smong, Cultural Trauma, and Community Resilience in Post-Disaster Simeulue, Indonesia.” Societies (Basel, Switzerland) 16 (1): 23. https://doi.org/10.3390/soc16010023.
Foitoș, Alexandru. 2025. “The Body in Ruins: Echoes of the First World War in Modern and Avant-Garde Aesthetics.” Journal of Humanistic and Social Studies 16 (1): 23–44. https://doi.org/10.56177/jhss.1.16.2025.art.2.
Giddens, Anthony. 1990. The Consequences of Modernity. Cambridge University Press.
Hakim, Moh Abdul, Fadjri Kirana Anggarani, Ayu Okvitawanli, and Takeshi Hamamura. 2025. “How Culture Shapes Community Resilience: A Cultural-psychological Case Study of Coastal Communities’ Responses to Climate Disaster in Indonesia.” Asian Journal of Social Psychology 28 (3). https://doi.org/10.1111/ajsp.70039.
Kansteiner, Wulf, and Harald Weilnböck. 2008. “Against the Concept of Cultural Trauma; or, How I Learned to Love the Suffering of Others without the Help of Psychotherapy.” In Cultural Memory Studies: An International and Interdisciplinary Handbook, edited by Astrid Erll and Ansgar Nünning, 229–40. Berlin: Walter de Gruyter.
Ki Hun Nam, Hye Jeong Park, and Ji Won Yoon. 2025. “Disaster Memory as a Strategic Asset for Building Disaster Resilience - Comparative Study of South Korea and Japan.” Korea Safety Culture Society. Forum of Public Safety and Culture 48: 433–49. https://doi.org/10.52902/kjsc.2025.48.433.
Kharkhun, Valentyna. 2025. “Warring Memory: Exhibiting the Russo-Ukrainian War in Ukraine’s National Museums.” Nationalities Papers, 1–25. https://doi.org/10.1017/nps.2025.10089.
Madigan, Todd. 2020. “Theories of Cultural Trauma.” In The Routledge Companion to Literature and Trauma, edited by Colin Davis and Hanna Meretoja, 55–66. Routledge.
Mark, Sienna, Samantha Holder, Daniel Hoyer, Rod Schoonover, and Daniel P. Aldrich. 2025. “Understanding Polycrisis: Definitions, Applications, and Responses.” Global Sustainability 8 (e35). https://doi.org/10.1017/sus.2025.10018.
Matsumoto, Aimi, and Mikio Ishiwatari. 2024. “Navigating Sustainability and Inclusivity: Women-Led Community-Based Businesses in Post-Disaster Recovery.” Sustainability 16 (14): 5865. https://doi.org/10.3390/su16145865.
Morgan, Marcus. 2020. “Why Meaning-Making Matters: The Case of the UK Government’s COVID-19 Response.” American Journal of Cultural Sociology 8 (3): 270–323. https://doi.org/10.1057/s41290-020-00121-y.
Morin, Edgar, and Anne Brigitte Kern. 1999. Homeland Earth: A Manifesto for the New Millennium. Cresskill, NJ: Hampton Press.
Niyonsenga, Japhet, Stefan Jansen, Eugene Rutembesa, Erno Hermans, Nadia Monacelli, and Luca Caricati. 2025. “Resilience Frameworks, Measurement Tools, and Transmission Processes in the Context of Man-Made Collective Trauma: A Meta-Synthesis and Multilevel Meta-Analysis.” European Journal of Psychotraumatology 16 (1). https://doi.org/10.1080/20008066.2025.2582455.
Pratiti, Rebecca. 2023. “An Ecological Approach to Disaster Mitigation: A Literature Review.” Cureus. https://doi.org/10.7759/cureus.45500.
Quarantelli, E. L. 2006. “Catastrophes Are Different from Disasters: Some Implications for Crisis Planning and Managing Drawn from Katrina.” In Understanding Katrina: Perspectives from the Social Sciences. https://items.ssrc.org/understanding-katrina/catastrophes-are-different-from-disasters-some-implications-for-crisis-planning-and-managing-drawn-from-katrina/
Rai, Roopa Kaur, and Dr Imtiyaz Ahmad Bhat. 2025. “Reimagining the Past: Trauma, Memory, and Nostalgia in Select Partition Narratives.” Smart Moves Journal IJELLH (SMJI) 13 (6): 74–90. https://doi.org/10.24113/smji.v13i6.11562.
Rosa, Silvia, and Rika Handayani. 2025. “Ritual Resilience: Reinterpreting Tolak Bala as a Community-Based Disaster Management Strategy in Indonesia.” E3S Web of Conferences 677: 02014. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202567702014.
Rosenberg, Charles E. 1992. Explaining Epidemics and Other Studies in the History of Medicine. Cambridge University Press.
Rosenthal, Uriel, and Bert Pijnenburg. 1991. “Simulation-Oriented Scenarios: An Alternative Approach to Crisis Decision Making and Emergency Management.” In Crisis Management and Decision Making, 1–7. Dordrecht: Springer Netherlands.
Rozinkevych, Nataliia. 2025. “From Individual Trauma to Collective Memory. An Ecocritical Reflection on the Post-Chornobyl Narrative in ‘Chornobyl Chronicle. People’ by Olga Kuprienko and Alla Bahirova.” Synopsis: Text Context Media 31 (4): 280. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2025.4.3.
Sartre, Jean-Paul. 1943. Being and Nothingness: An Essay on Phenomenological Ontology. Taylor & Francis Group.
Slikkerveer, L. Jan. 2019. “Gotong royong: An Indigenous Institution of Communality and Mutual Assistance in Indonesia.” In Integrated Community-Managed Development: Strategizing Indigenous Knowledge and Institutions for Poverty Reduction and Sustainable Community Development in Indonesia, 307–20. Cham: Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-030-05423-6_14.
Shymko, Vitalii. 2025. “Visual Art as a Means of Developing Multiple Intelligences.” Technologies of Intellect Development 9 (2(38)). https://doi.org/10.31108/3.2025.9.2.6.
Varela, Ximena. 2026. “The York Cycle of Mystery Plays, or How the Black Death Created Arts Managers.” Journal of Management History: 1–15. https://doi.org/10.1108/jmh-05-2025-0098.