Печери як ріка: середньовічні просторові уявлення про підземні лабіринти Києво-Печерського монастиря

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2026.9.68-87

Ключові слова:

Києво-Печерська лавра, печери, середньовічна символіка, водна стихія, сакральний простір, ріка, море, підземні лабіринти, Києво-Печерський патерик, поховальні практики, символічне бачення світу, сакральна географія

Анотація

У статті розглянуто середньовічні уявлення про печери Києво-Печерської лаври крізь призму символічного мислення, характерного для християнської культури Середньовіччя. Авторка пропонує відхід від суто позитивістського, фізико-геологічного трактування печер і зосереджується на їхньому духовно-образному вимірі, зокрема на водній символіці, яка, попри фактичну відсутність води, відігравала ключову роль у сакральному сприйнятті підземного простору. Печери проінтерпретовано як символічні ріки або моря — простори переходу, очищення, ініціації та шляху душі до вічності. На матеріалі патерикових текстів, агіографічних сюжетів, археологічних даних і ранньомодерних описів Києва показано, що море, ріка (зокрема Дніпро) та печери мислилися як семантично тотожні сакральні локуси. Особливу увагу приділено традиції поховань у дерев’яних колодах, які тлумачаться як образи човна й хресної смерті, а також уявленням про надзвичайну протяжність печерних лабіринтів, співвіднесених із підземними ріками. Доведено, що водна символіка є не периферійним мотивом, а фундаментальним елементом середньовічної сакральної географії Києво-Печерської лаври, без урахування якого неможливе адекватне розуміння духовного сенсу печер.

Біографія автора

Мар’яна Нікітенко, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

Кандидатка історичних наук; провідна наукова співробітниця науково-дослідного відділу вивчення духовної культури Києво-Печерської лаври Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Київ, Україна

Сфера наукових зацікавлень: історико-релігієзнавчий та історико-культурологічний вектори; Києво-Печерська лавра як унікальний духовний, культурний і архітектурний феномен: символіка печер, Успенського собору, реліквій; образ Небесного Єрусалиму в давньоруських текстах; ієротопічні моделі монастиря.

maranik@ukr.net

Посилання

  1. Abramovych, Dmytro, ed. 1991 [1931]. The Kyivan Cave Patericon. (Reprint). Kyiv: Chas [in Ukrainian].
  2. Archbishop Hilarion (Alfeyev). 2010. St. Symeon the New Theologian and the Orthodox Tradition. Saint Petersburg [in Russian].
  3. Bobrovskyi, Tymur. 2007. Underground Structures of Kyiv from Ancient Times to the Mid-19th Century (A Speleo-Archaeographic Study). Kyiv: ArtEk [in Ukrainian].
  4. Kalnofoiskyi, Afanasii. 2013. Teraturgima, or Miracles. Translated by Olha Byhun; Leontii Tarasevych, engraver. Kyiv: Horlytsa.
  5. Karger, Mikhail. 1950. Archaeological Investigations of Ancient Kyiv. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].
  6. Klonowic, Sebastian Fabian. [1584]. Roxolania. http://litopys.org.ua/suspil/sus10.htm [in Ukrainian].
  7. Movchan, Ivan. 1993. The Outskirts of Ancient Kyiv. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
  8. Movchan, I., and A. Avagian. 2012. “Report on Archaeological Investigations in the Near Caves of the Kyiv-Pechersk Reserve Conducted in 1978–1979.” In Lavra Almanac: The Kyiv-Pechersk Lavra in the Context of Ukrainian History and Culture 27, Special Issue 10. Studies of the Cave Complexes of the Kyiv-Pechersk Lavra, 158–215. https://doi.org/10.5281/zenodo.17495584 [in Russian].
  9. Nikitenko, Maryana. 2013. The Holy Mountains of Kyiv: The Construction of Sacred Space in Early Christian Kyiv (Late 10th – Early 12th Century). Kyiv. https://www.icon.org.ua/wp-content/uploads/2024/10/Nikitenko_mon-1.pdf [in Ukrainian].
  10. ———. 2022. Heaven on Earth: From Alpha to Omega. The Phenomenon of Salvation-Sanctification in the Kyiv-Pechersk Monastery (Old Rus’ Spiritual Heritage). Kyiv: Horobets [in Ukrainian].
  11. Panova, Tatiana. 2004. “The Kingdom of Death. The Funeral Rite of Medieval Rus’ (11th–16th c.).” http://rusarch.ru/panova5.htm [in Russian].
  12. Prozorov, Lev. 2006. “‘White-Oak Log.’ A Pagan Funeral Rite in the Byliny.” https://studfile.net/preview/7036207/page:11/ [in Russian].
  13. Reutov, Andrii. 1997. “The Lavra Caves as an Architectural Monument.” In The Miracles of the Lavra Caves, edited by Iryna Zhylenko, 101–111. Kyiv: KM Academia [in Ukrainian].
  14. Sitkarova, Olga. 1997. “Engineering Measures for the Preservation of the Caves of the Kyiv Pechersk Monastery in the Past and Today.” In The Miracles of the Lavra Caves, edited by Iryna Zhylenko, 112–21. Kyiv: KM Academia [in Ukrainian].
  15. St. Symeon the New Theologian, and St. Niketas Stethatos. 2011. Ascetic Writings in New Translations. Saint Petersburg: Izdatelstvo Olega Abyshko [in Russian].
  16. Voytovych, Valeriy, ed. 2006a. Anthology of the Ukrainian Myth (In 3 vols). Vol. I. Etiological, Cosmogonic, Anthropogonic, Theogonic, Solar, Lunar, Astral, Calendar, and Historical Myths. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].
  17. ———. 2006b. Anthology of the Ukrainian Myth (In 3 vols). Vol. II. Totemic Myths. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].
  18. ———. 2007. Anthology of the Ukrainian Myth (In 3 vols). Vol. III. The Otherworld. Ternopil: Navchalna knyha – Bohdan [in Ukrainian].
  19. Zhylenko, Iryna, ed. 1997. The Miracles of the Lavra Caves. Kyiv: KM Academia [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-21

Як цитувати

Нікітенко, Мар’яна. 2026. «Печери як ріка: середньовічні просторові уявлення про підземні лабіринти Києво-Печерського монастиря». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 9 (Травень):68-87. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2026.9.68-87.

Номер

Том 9 (2026): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

КУЛЬТУРНА ГЕОГРАФІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Maryana Nikitenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).