Концепція маргінальної особистості у процесі акультурації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-89071153517

Ключові слова:

міжкультурна взаємодія, маргінальна особистість, стратегії акультурації, культурна маргінальність, внутрішньоетнічна специфіка

Анотація

У статті простежено обставини виникнення і розвитку маргінальної культури. Виявлено, на підставі чого з’являються проблеми маргінальної особистості. Розглянуто спосіб розуміння, розмежування і трактування явища маргінальної особистості в процесі крос-культурних контактів і асиміляції. На основі проведеного дослідження проаналізовано співвідношення понять «маргінальна особистість» і «стратегії акультурації» у реаліях сучасної міжкультурної взаємодії в Одеському регіоні; чинники, що впливають на вибір стратегії акультурації.

Матеріал надійшов 6.02.2018

Біографія автора

Olena Berezinska, Міжнародний гуманітарний університет

Старший викладач кафедри іноземних мов професійного спілкування, аспірант кафедри мистецтвознавства та загальногуманітарних дисциплін Міжнародного гуманітарного університету.

Посилання

  1. Berri, Dzhon V., Purtinga Ayp Kh., Sigall Marshall Kh. i Dasen P.R. Kross-kulturnaya psikhologiya. Issledovaniya i primenenie. Kharkov: Gumanitarnyy tsentr, 2007.
  2. Vsemirnyy ekonomicheskiy forum v Davose. RIA Novosti, 23.01.2018.
  3. Giddens, Entoni. Uskolzayushchiy mir. Kak globalizatsiya menyaet nashu zhizn. Moskva: Ves` mir. 2004.
  4. Grek, Ivan, i Nikolay Chervenkov. Blgarite ot Ukraina i Moldova. Minalo i nastoyashchee. Sofiya, 1993.
  5. Golovakha, Yevgeniy i Nataliya Panina. Sotsialnoe bezumie. Istoriya, teoriya i sovremennaya praktika. Kiev: Abrikos, 1994.
  6. Zimmel, Georg. Konflikt sovremennoy kultury. Moskva: Yurist, 1995.
  7. Ionin, Leonid. Kulturnyy shok: konflikt etnicheskikh stereotipov. Psikhologiya natsionalnoy neterpimosti. Khrestomatiya. Minsk, 1988.
  8. Matsumoto, Devid. Psikhologiya i kultura. SPb: Piter, 2003.
  9. Noel-Noyman, Elizabet. Obshchestvennoe mnenie. Otkrytie spirali molchaniya. Moskva: Ves Mir, 1996.
  10. Park, Robert. Chelovecheskaya migratsiya i marginalnyy chelovek. Chikago, 1928.
  11. Stounkvist, Everett. Marginalnyy chelovek. Issledovanie lichnosti i kulturnogo konflikta. Moskva, 1989.
  12. Khabermas, Yurgen. V poiskakh natsionalnoy identichnosti: Filosofskie i politicheskie stati. Donetsk: Donbass, 1999.
  13. Shyutts, Alfred. «Nekotorye struktury zhiznennogo mira». Lichnost. Kultura. Obshchestvo. Vyp. 2 (36) (2007): 52-68.
  14. Stepanenko, Raviya. «Ponyatie, osnovnye vidy i napravleniya pravovoy politiki v sfere pravovogo regulirovaniya protsessov marginalizatsii». Zhurnal «Pravo i politika». NB-Media (2014):7-9.

##submission.downloads##

Як цитувати

Berezinska, Olena. 2019. «Концепція маргінальної особистості у процесі акультурації». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 1 (Січень):5-10. https://doi.org/10.18523/2617-89071153517.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Olena Berezinska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).