Зародження теорії і практики нових медіа: проекти Алана Кея і Теда Нельсона

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-89071153518

Ключові слова:

нові медіа, метамедіум, гіпертекст, інтерфейс, Алан Кей, Тед Нельсон

Анотація

Мета статті – з’ясувати концептуальний контекст виникнення нових медіа. Задля цього здійснено огляд ключових для нових медіа ідей Алана Кея та Теда Нельсона, а саме: перетворення комп’ютера на персональний метамедіум за допомогою користувацького інферфейсу та ідеї гіпертексту. Підкреслено, що створення медіа на базі комп’ютерних технологій супроводжувалось впливом медіа-теорії Маклюена та поєднанням технічного і  гуманітарного дискурсів. Від початку створення нових медіа осмислювалась їхня метапозиція щодо традиційних медіа через здатність перших до симуляції наявних медіа-форм та створення нових. Теоретичні підвалини нових медіа як проекту дають змогу дійти висновку, що вони можуть природньо вписуватись у культурологічні студії.

Матеріал надійшов 04.12.2017

Біографія автора

Oleksandr Mandelina, Київський національний університет імені Т . Г . Шевченка

Аспірант кафедри етики, естетики та культури Київського національного університету імені Т . Г . Шевченка.

Посилання

  1. Borkhes, Khorkhe Luyis. Alef: Prozovi tvory. Pereklad z ispans'koyi Viktor Shovkun, Serhiy Borshchevs'kyy. Kharkiv: Folio, 2008.

##submission.downloads##

Як цитувати

Mandelina, Oleksandr. 2019. «Зародження теорії і практики нових медіа: проекти Алана Кея і Теда Нельсона». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 1 (Січень):11-16. https://doi.org/10.18523/2617-89071153518.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Oleksandr Mandelina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).