Білий куб: формування галерейного простору
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-89071153520Ключові слова:
«білий куб», інституційна критика, Музей сучасного мистецтва, Марсель Дюшан, мистецька галерея, Альфред БаррАнотація
У статті розглянуто концепцію «білого куба», специфічного галерейного та музейного простору для демонстрації і споглядання мистецтва. Проаналізовано, як тривалі експерименти з формою демонстрації робіт у музейних приміщеннях були зумовлені потребою створити особливий простір, де кожний експонат був би максимально ізольованим і самодостатнім. Так виник «білий куб», який фактично був легітимізований Альфредом Барром, першим директором музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Починаючи з Брайана О’Догерті, дослідники вказують, що галерейний простір, яке нібито є максимально нейтральним, насправді є глибоко ідеологізованим. Уваго було приділено і рефлексії художників щодо функції, діяльності та організації простору галереї.
Матеріал надійшов 23.04.2018
Посилання
- Burrio N, Nikolya. Relyatsionnaya estetika / Postproduktsiya. Moskva: Ad Marginem Press, 2016.
- Grav, Izabel. Vysokaya tsena: Iskusstvo mezhdu rynkom i kulturoy znamenitosti. Moskva: Ad Marginem Press, 2016.
- O’Dogerti, Brayan. Vnutri belogo kuba. Moskva: Ad Marginem Press, 2015.
- Alberro, Alexander, and Blake Stimson, eds. Institutional critique an anthology of artists’ writings. Cambridge, London: The MIT Press, 2009.
- Cain, Abigail. “How the White Cube Came to Dominate the Art
- World”. https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-whitecube-dominate-art.
- Filipovic, Elena. “A Museum That is Not.” E-flux.com #4 (2009).
- http://www.e-flux.com/journal/04/68554/a-museum-that-is-not/.
- Maak, Niklas, Charlotte Klonk, and Thomas Demand. “The white
- cube and beyond”. http://www.tate.org.uk/context-comment/
- articles/white-cube-and-beyond.
- Tomkins, Calvin. Marcel Duchamp the afternoon interviews. New
- York: Badlands Unlimited, 2013.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Boris Sorokin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).