Гончарний посуд зі штамповим орнаментом із княжої гори (за матеріалами розкопок 1958–1965 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-89071153534Ключові слова:
городище Княжа гора, Середнє Подніпров’я, давньоруський період, міжкультурні контакти, західнослов’янська традиція, гончарний посуд, штамповий орнаментАнотація
Статтю присвячено публікації гончарних горщиків давньоруського часу зі штамповим орнаментом із Княжої гори. Пам’ятка розташована на правому березі р. Дніпро у середній її течії (Канівський район, Черкаська область).
Під час польових сезонів 1958–1965 рр. експедиція під керівництвом Г. Мезенцевої на городищі виявила представницьку колекцію керамічних виробів. Особливий інтерес становлять горщики ХІІ – першої половини ХІІІ ст., оздоблені геометричними фігурами-вдавленнями, з огляду на їх рідкісність для Княжої гори. Проте цим унікальним знахідкам не приділили достатньо уваги попередні дослідники. Разом з тим, дослідження орнаментації керамічного посуду є важливим, оскільки в оздобленні відображаються певні аспекти духовної культури давнього населення.
Із шести наявних фрагментів горщиків зі штамповим орнаментом немає жодного, де б узор зберігся повністю. Орнаменти розташовані на плічках посудин і мають заглиблений характер. Фігури-вдавлення на відомих фрагментах відрізняються за розмірами і пропорціями та за конфігурацією на площині посудини.
Цікаво, що на посудинах із Княжої гори фігури-вдавлення мають трикутну та підтрикутну форму, на відміну від інших давньоруських пам’яток, де переважають інші геометричні форми.
Гончарних горнів або печей на Княжій горі виявлено не було, тому питання місця виробництва гончарної кераміки, знайденої на городищі, залишається відкритим.
Оздоблення у вигляді лінійних рядів геометричних фігур-вдавлень на керамічному посуді є рідкісним на давньоруських пам’ятках Середнього Подніпров’я. В літературі штамповий тип орнаменту на посуді XII – першої половини XIII ст. пов’язують із реліктами західнослов’янської традиції, що свідчить про ще одну особливість культури давньоруського суспільства, зокрема на Княжій горі.
Матеріал надійшов 11.04.2018
Посилання
- Arkhiv Arkheolohichnoho muzeyu KNU im. T. Shevchenka. Inventarnyy opys znakhidok zahonu slavyanorus'koyi arkheolohiyi Kanivs'koyi ekspedytsiyi v lypni 1959 r. (Kyyiv, 1959), 1-2.
- Arkhiv Arkheolohichnoho muzeyu KNU im. T. Shevchenka. Inventarnyy opys znakhidok z Knyazhoyi hory bilya m. Kaniva (Kyyiv, 1964), ark. 34-5.
- Kuchera, Mikhail. Keramika. V Arkheologiya Ukrainskoy SSR, t. 3 “Ranneslavyanskiy i drevnerusskiy periody”, otv. red. Petr Tolochko, 446-55. Kiev: Naukova dumka, 1986.
- Mezentseva, Halyna. Drevn'orus'ke misto Roden' (Knyazha hora). Kyyiv: Vyd-vo Kyyivs'koho universytetu, 1968.
- Mezentseva, H. Zvit pro robotu slov"yano-rus'koyi arkheolohiyi Kanivs'koyi arkheolohichnoyi ekspedytsiyi Kyyivs'koho ordena Lenina derzhavnoho universyteta im. T. H. Shevchenka: Fotoal'bom (Arkhiv Arkheolohichnoho muzeyu KNU imeni Tarasa Shevchenka). Kyyiv: KDU im. T. Shevchenka, 1964.
- Moskalenko, Andriy. “Do pytannya pro khronolohiyu davn'orus'koho poselennya na Knyazhiy hori za arkheolohichnym materialom”. Materialy IKh mizhnarodnoyi konferentsiyi Dni nauky istorychnoho fakul'tetu (do 150-richchya z dnya narodzhennya M.S. Hrushevs'koho), Kyyiv, Kviten' 21, 2016.
- Morgunov, Yuriy. Letopisnyy gorod Sneporod i ego okruga v Kh – KhІІІ vv. Sankt-Peterburg, 2012.
- Petrashenko, Valentina. Drevnerusskoe selo (po materialam poseleniy u s. Grigorovka). Kiev, 2005.
- Tolochko, Petr. Goncharnoe delo. V Novoe v arkheologii Kieva, otv. red. Petr Tolochko, 284-301. Kiev: Naukova dumka, 1981.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Andrij Moskalenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).