Особливості представлення макетів гарячих виробництв у музеях

Автор(и)

  • Sergii Pustovalov Київський національний університет культури і мистецтв, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Ukraine
  • Liubov Chukhrai Київський національний університет культури і мистецтв, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-89071153545

Ключові слова:

макет, археологічна пам’ятка, музейна експозиція, атрактивність, горн, піч, гончарство, металургія

Анотація

Статтю присвячено проблемам макетування гарячих виробництв (гончарство, металургія, гутна справа та ін.) у музеях історичного профілю. Розглянуто проблеми макетування протогончарних печей, одноярусних, двоярусних і печей проміжних типів. Також розглянуто еволюцію металургійної справи на прикладі трьох способів плавки металу. Описано металургійні пристрої ранньої та пізньої бронзи. Автори доходять висновку, що макети можуть стати центральними стендами в експозиціях музеїв.

Матеріал надійшов 22.03.2018

Біографії авторів

Sergii Pustovalov, Київський національний університет культури і мистецтв, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор історичних наук, професор. Завідувач кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв. Викладає в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Фахівець в галузі теорії і методики археології, етносоціальних та світоглядних реконструкцій суспільства території України доби палеометалу.

Liubov Chukhrai, Київський національний університет культури і мистецтв

Кандидат культурології, доцент кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства Київського національного університету культури і мистецтв.

Посилання

Artemenko, Ivan, gl. red. Arkheologiya Ukrainskoy SSR: v 3 t. Kiev: Naukova dumka, 1985.

Bazhov, Pavel. Malakhitovaya shkatulka. Moskva: Pravda, 1980.

Berezanskaya, Sofiya. Remeslo epokhi eneolita – bronzy na Ukraine.Kiev: Naukova dumka, 1986.

Berezanskaya, Sofiya. Usovo ozero. Kiev: Naukova dumka, 1990.

Bibikov, Dmytro, Vsevolod Ivakin, ta Andriy Olenych. “Pechi dlya vypalyuvannya vapna posadu davn'orus'koho Vyshhoroda.” Arkheolohiya 1(2017): 110-19.

Videyko, Mykhaylo. “Komp"yuterni rekonstruktsiyi poselen' ta zhytel trypil's'koyi kul'tury.” Naukova konferentsiya Trypil's'ka tsyvilizatsiya u spadshchyni Ukrayiny, Kyyiv, Traven' 30-31, 2003.

Videyko, Mikhail, Dzh. Gepmen, Nataliya Burdo, B. Geydarska, S. Tserna, Vitaliy Rud, i Dmitriy Kiosak. “Kompleksnoe issledovanie oboronitelnykh sooruzheniy, proizvodstvennykh kompleksov i ostatkov postroek na tripolskom poselenii u s. Nebelevka.” Stratum +. 2(2015), 147-170, Ris. 6, 154.

Kink, Khilda. Yegipet do faraonov. Otv. red. Yuriy Perepelkin. Moskva: Nauka, 1964.

Kryzhitskiy, Sergey. Arkhitektura antichnykh gosudarstv Severnogo Prichernomorya. Kiev, Naukova dumka, 1993.

Lahodovs'ka, Olena, Olimpiada Shaposhnykova, ta Mykhaylo Makarevych. Mykhaylivs'ke poselennya. Kyyiv: Vyd-vo AN URSR, 1962.

Lotman, Yuriy. Istoriya i tipologiya russkoy kultury. Sankt-Peterburg: Iskusstvo – SPB, 2002.

Minasyan, Rafael. “Liteynoe proizvodstvo Yugo-Vostochnoy Yevropy v epokhu eneolita.” Kratkoe soderzhanie dokladov Mezhdunarodnoy konferentsii, posvyashchennoy 100-letiyu Otdela arkheologii MAE Razvitie kultury v kamennom veke, Sankt-Peterburg, 1997.

Movsha, Tamara. “Goncharnyy tsentr Tripolskoy kultury na Dnestre.” Sovetskaya Arkheologiya 3(1971): 228-34.

Pryakhin,Anatoliy.Mosolovskoe poselenie metallurgov-liteyshchikov epokhi pozdney bronzy. Kn. 2. Iz-vo Voronezhskogo un-ta, 1996.

Chukhray, Lyubov. “Problemy vidtvorennya v maketakh vyznachnykh arkheolohichnykh pam"yatok Ukrayiny.” Naukovi zapysky NaUKMA. Teoriya ta istoriya kul'tury. 191(2017): 90-4.

Yureneva, Tamara. Muzeevedenie. Moskva: Akademicheskiy Proekt, 2003.

##submission.downloads##

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Sergii Pustovalov, Liubov Chukhrai

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).