Скіфський Танатос у новітніх вітчизняних виданнях : Рец. на: Вертієнко Г. В. Іконографія скіфської есхатології. – Київ, 2015. – 224 с.; Степанов М. В. Скифский хтонический миф и его отражение в погребальном обряде. – Киев, 2015. – 177 с.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-89071153548

Анотація

Від часів публікацій М. Ростовцева цікавість до скіфської культури не вщухає, а оскільки за останні сто років кількість відповідних знахідок зростала у прогресії, а наукові методи не стояли на місці, на сьогодні накопичилося чимало вдалих спроб занурення в картину світу іраномовних кочовиків степу.

Матеріал надійшов 01.05.2018

Біографія автора

Denys Korol, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Кандидат культурології, доцент кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія». Сфера наукових інтересів: цивілізаційні процеси та ментальні моделі давнини; уявлення про смерть і потойбіччя; архаїчне мистецтво; скандинавістика.

Посилання

  1. Abaeva, Z. V. “Satana – Sataney-Guasha (epicheskiy obraz i khudozhestvennyy kontekst).” Skazaniya o nartakh – epos narodov Kavkaza [sb. statey]. Moskva: Nauka (1969): 372-395.
  2. Barkova, A. L. “Osetiny. indeytsy. bliznetsy.” Uchenye zapiski Instituta UNIK. Vypusk 3.— M. (2012): 23-33.
  3. Berezkin, Yuriy. “Mify glubokoy drevnosti.” Priroda 4 (2005): 55-61.
  4. Bessonova, Svetlana. Religioznye predstavleniya skifov. Kiev: Naukova dumka, 1983.
  5. Boychuk, V. V. “Obraz Kolaksaya v dynamitsi roz·hortannya estetyko-sakral'noho kul'turotvorchoho mekhanizmu strukturyzatsiyi skifs'koyi spil'noty.” Kul'tura narodov Prychernomor'ya (2011): 138-140.
  6. Vertiyenko, Hanna. Ikonohrafiya skifs'koyi eskhatolohiyi. Kyyiv: FOP Oleh Filyuk, 2015.
  7. Vertiyenko, Hanna. “Pryntsypy ta modeli rekonstruyuvannya pokhoval'no-pomynal'noyi obryadovosti iranomovnykh narodiv Yevraziys'koho stepu.” Skhodoznavstvo 39-40 (2007): 3-23.
  8. Vertiyenko, Hanna. “Relihiyni funktsiyi dzerkala u Skifiyi ta Irani (skifs'ka bohynya ta zoroastriys'ka Daena: spil'ni rysy?).” Skhidnyy svit 2 (2012): 29-42.
  9. Golan, Ariel. Mif i simvol. Moskva: Russlit, 1993.
  10. Gurevich, Aron. “Smert kak problema istoricheskoy antropologii: o novom napravlenii v zarubezhnoy istoriografii.” Odissey: Chelovek v istorii (1989): 114-135.
  11. Dyumezil, Zhorzh. Osetinskiy epos i mifologiya. Moskva: Nauka, Gl. red. vost. lit., 1976.
  12. Dyumezil, Zhorzh. Skify i narty. Sokr. per. s frants. A.Z. Almazovoy. Poslesl. V.I. Abaeva. Moskva: Nauka, Gl. red. vost. lit., 1990.
  13. Ivanesko, Anton. “Nartovskiy epos i skifskaya mifo-geograficheskaya traditsiya.” Donskaya arkheologiya 2 (1999): 30-39.
  14. Kleyn, Lev. Printsipy arkheologii. Sankt-Peterburg: Belveder, 2001.
  15. Korol, Denis. Vstup do іstorichnoї tanatologії: navchalniy posіbnik. Kiїv: NaUKMA, 2015.
  16. Korol’, Denis. “Kulturi і tsivіlіzatsії krіz prizmu mentalnostі.” Kulturologіya: Mogilyanska shkola : Kolektivna monografіya. Pіd red. M. A. Sobutskogo, D. O. Korolya, Yu. V. Dzhulaya. Kiїv: FOP Oleg Fіlyuk (2018): 69-91.
  17. Kudaeva, Zinaida. “Motiv «dvoynichestva» i simvolika «rastitelnogo koda» v adygskom folklore.” Vestnik Adygeyskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya 2: Filologiya i iskusstvovedenie 4 (207) (2017): 172-176.
  18. Kusaeva, Zalina. “Semiotika zerkala v folklorno-etnograficheskoy traditsii osetin.” Vestnik Kalmytskogo instituta gumanitarnykh issledovaniy RAN 3 (2016) : 63-73.
  19. Levin, Yuriy. “Zerkalo kak potentsialnyy semioticheskiy obekt.” Trudy po znakovym sistemam 22 (1988): 6-24.
  20. Lvova, Eleonora, et al. “Traditsionnoe mirovozzrenie tyurkov Yuzhnoy Sibiri: Prostranstvo i vremya. Veshchnyy mir.” Novosibirsk: Nauka, Sib. Otdelenie, 1988.
  21. Mukhitdinov, Kh. “Statuetki zhenskogo bozhestva s zerkalom iz Saksonokhura.” Sovetskaya Etnografiya 5 (1973): 99-105.
  22. Olkhovskiy, Valeriy. “K izucheniyu skifskoy ritualistiki: posmertnoe puteshestvie.” Pogrebalnyy obryad. Rekonstruktsiya i interpretatsiya drevnikh ideologicheskikh predstavleniy (Sbornik statey). Moskva: Vostochnaya literatura RAN (1999): 114-137.
  23. Petrov, Fedor. “K voprosu o pervonachalnom indoevropeyskom eskhatologicheskom mife.” Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta 10.1 (2003): 86-92.
  24. Petrov, Fedor. Eskhatologicheskiy mif: mif o gryadushchey gibeli i posleduyushchem vozrozhdenii mira. Chelyabinsk: Yuzhn.-Uralskoe kn. izd-vo, 2001.
  25. Petrukhin, Vladimir. “Pogrebeniya znati epokhi vikingov (po dannym arkheologii i lit. pamyatnikov).” «Rus i vsi yazytsi». Aspekty istoricheskikh vzaimosvyazey. Istoriko-arkheologicheskie ocherki. Moskva: Litres (2017): 73-89.
  26. Ragulenko, Sergey. “O semantike skifskogo zerkala iz Kelermesa (Chast III).” Vestnik Severo-Osetinskogo gosudarstvennogo universiteta imeni Kosta Levanovicha Khetagurova 1 (2017): 53-57.
  27. Raevskiy, Dmitriy. Ocherki ideologii skifo-sakskikh plemen: Opyt rekonstruktsii skifskoy mifologii. Moskva: Nauka, 1977.
  28. Skazaniya o nartakh. Osetinskiy epos. Per. s oset. Yu. Libedinskogo. 4-e izd., Tskhinvali: «Iryston», 1981.
  29. Steblin-Kamenskiy, Mikhail. “Prostranstvo i vremya v eddicheskikh mifakh.” Mif. Leningrad: Nauka (1976): 31-57.
  30. Stepanov, Mikhail. Skifskiy khtonicheskiy mif i ego otrazhenie v pogrebalnom obryade. Kiїv: FOP Oleg Fіlyuk, 2015.
  31. Stepanyan, Nina. “Motiv granata v rannesrednevekovom izobrazitelnom iskusstve.” Պատմա-բանասիրական հանդես 2 (2008): 210-229.
  32. Takazov, Fedar. “Arkhetipy Solntsa v osetinskoy mifologii.” Fundamentalnye issledovaniya 10-11 (2013): 2548-2551.
  33. Khazanov, Anatoliy. “Religiozno–magicheskoe ponimanie zerkala u sarmatov.” Sovetskaya etnografiya 3 (1964): 89-96.
  34. Shaub, Igor. “Kult Velikoy bogini u mestnogo naseleniya Severnogo Prichernomorya.” Stratum plus. Arkheologiya i kulturnaya antropologiya 3 (1999): 207-223.
  35. Yakimova, Yelena. “Mifologicheskie i istoricheskie tipy eskhatologiy.” Gumanitarnye vedomosti TGPU im. L.N. Tolstogo 4 (2012): 57-72.
  36. Yakobsen, Torkild. Sokrovishcha tmy: istoriya mesopotamskoy religii. Per. s angl. S.L. Sukhareva. Moskva: Izd-tvo «Vostochnaya literatura» RAN (1995).
  37. Yaspers, Karl. Smysl i naznachenie istorii. Per. s nem. 2-e izd. Moskva: Respublika, 1994.
  38. Albenda, Pauline. “Mirrors in the ancient Near East.” Notes in the
  39. History of Art 4.2/3 (1985): 2–9.
  40. Coleman, John E. “«Frying Pans» of the Early Bronze Age Aegean.” American Journal of Archaeology 89, no. 2 (1985): 191–
  41. doi:10.2307/504325.
  42. Langley, Patricia. “Why a pomegranate?” BMJ: British Medical
  43. Journal 321, 7269 (2000): 1153–1154.
  44. Lazongas, Efthymios G. “Side: the personification of the pomegranate.” Personification in the Greek World. Routledge (2017):99–109.
  45. Nielsen Niels A. “Freyr, Ullr, and the Sparlösa stone.” Medieval Scandinavia 2 (1969): 102–128.
  46. Yazici, Erdal. Voice of Sculptures. Hittite/Neo-Hittite World. Istanbul: Uranus, 2015.

##submission.downloads##

Як цитувати

Korol, Denys. 2019. « – 177 с». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 1 (Січень):85-93. https://doi.org/10.18523/2617-89071153548.

Номер

Том 1 (2018): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Рецензії

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Denys Korol

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).