Підступи до дискурсу про культурний ландшафт: крос-європейський підхід

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.5-12

Ключові слова:

культурний ландшафт, науковий дискурс, антропологічний чинник, міждисциплінарність, синтез, цілісність, потік культури

Анотація

Запропоновано підступи до дискурсу про культурний ландшафт. Це питання розкрито на тлі європейської традиції. Наведено основні критерії, за якими окреслюється характеристика терміна. Розглянуто форму та зміст поняття «культурний ландшафт». Через розгляд еволюції входження терміна в науковий контекст виявлено специфіку його впровадження. Упроцесі аналізу цієї дефініції, що передбачає міждисциплінарний підхід та синтезовану систему мислення, проведено комплексне дослідження. Означено питання актуальності наукової дискусії в застосуванні цього терміна на українському ґрунті.

 

Матеріал надійшов 25.08.2020

Біографії авторів

Tetiana Gumeniuk, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор філософських наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з науково-методичної роботи Київського національного університету культури і мистецтв. Сфера наукових зацікавлень: естетика, філософія культури і мистецтва, постмодернізм як транскультурний феномен, проблеми постпостмодерну, метамодерну та трансмодерну в культурі початку третього тисячоліття.

Olena Som-Serdiukova, Київський національний університет культури і мистецтв

кандидат мистецтвознавства, доцент, докторантка Київського національного університету культури імистецтв. Сфера наукових зацікавлень:мистецтвознавство, іконологія, сучасне мистецтво, культурний ландшафт (Норвегія).

Посилання

  1. Bolak, Jean. 2011. “Zabuttia yak umova pamiati.” In Yevropeiskyi slovnyk filosofii. Leksykon neperekladnostei, edited by Barbara Cassin, 1:360–1. Kyiv: Duch i Litera [in Ukrainian].
  2. Brodskii, Iosif. 1991. “Nobelevskaia lektciia.” In Stikhotvoreniia, 5–18. Tallinn: Eesti Raamat [in Russian].
  3. Burckhardt, Jacob. 1996. Kultura Vozrozhdeniya v Italii. Moscow: Yurist [in Russian].
  4. Goetz, Philip W., ed. 1987. “Culture.” In The New Encyclopædia Britannica, Robert Gvinn, chairman, 3:784.
  5. Goetz, Philip W. 1987. “Landskape architecture.” In The New Encyclopædia Britannica, Robert Gvinn, chairman, 7:139.
  6. Gombrich, Ernst. 2017. Istoriya iskusstva [The story of art]. Moscow: Iskusstvo – XXI vek [in Russian].
  7. Gombrovich, Witold. 2012. Dnevnik. Saint Petersburg: Izd. I. Limbaha [in Russian].
  8. Greni, S. 2020. “Skandinavene føler skyld.” Norden 2:22–3 [in Norwegian].
  9. Gumilev, Lev. 1993. Etnogenez i biosfera Zemli. Moscow: Tanais [in Russian].
  10. Kleyman, Naum. 2018. Sobranie slov: Bolshoe intervyu Nauma Kleymana. https://radiomayak.ru/shows/episode/id/1646390/ (accessed July 28, 2020) [in Russian].
  11. Mamardashvili, Merab. 2000. Moi opyt netipichen. Saint Petersburg: Azbuka [in Russian].
  12. Marcus Aurelius. 2007. Naodyntsi z soboiu [The Meditations]. Lviv: Litopys [in Ukrainian].
  13. Moleva, Nina, Comps. 1963. Konstantin Korovin. Zhizn i tvorchestvo [Konstantin Korovin. Life and creativity]. Moscow: Akademiya hudozhestv SSSR [in Russian].
  14. Muratov, Pavel. 2016. Obrazy Italii. Moscow: V. Shevchuk [in Russian].
  15. Ormhaug, Knut, Peter Anker, Jan Askeland, and Gunnar Danbolt. 1988. Johan Christian Dahl. Bergen: Billedgalleri [in Norwegian].
  16. Schlüter, Otto. 2002. University of Halle. http://sundoc.bibliothek. unihalle.de/nachlaesse/schlueter/schluet1.htm (accessed July 30, 2020) [in German].
  17. Silvestrov, Valentin. 2010. Dozhdatsia muzyki. Lektcii – besedy. Kyiv: Duch i Litera [in Russian].
  18. Spengler, Oswald. 2009. Zakat Zapadnogo mira. Ocherki morfologii mirovoy istorii (Vol. 1). Moscow: Akademicheskiy Proekt [in Russian].
  19. Stimmann, Hans. 2013. Priamaia rech: Eks-glavnyi arkhitektor Berlina – o starykh gorodakh i molodykh zhiteliakh. https://www.the-village.ru/village/city/architecture/124509-shtiman (accessed July 25, 2020) [in Russian].
  20. Stimmann, Hans. 2016. Glavnyi arkhitektor Berlina. http://delovoy-kvartal.ru/hans-shtimmann-glavnyiy-arhitektor-berlina/ (accessed July 25, 2020) [in Russian].
  21. Tyutyunnik, Yulian. 2010. Onaslezhivanie landshafta. Kyiv: Izdatelsko-pechatnyiy kompleks Universiteta “Ukraina” [in Russian].
  22. Vernadsky, Volodymyr. 2014. Biosfera i noosfera [Biosphere and noosphere]. Moscow: Airis-Press [in Russian]. Volkova, Paola. 2016. Ot Drevnego mira do Vozrozhdeniya. Moscow: AST [in Russian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Gumeniuk, Tetiana, і Olena Som-Serdiukova. 2020. «Підступи до дискурсу про культурний ландшафт: крос-європейський підхід». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 3 (Листопад):5-12. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.5-12.

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Tetiana Gumeniuk, Olena Som-Serdiukova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).