Philosophia togata: грецький трансфер у римській культурі

Автор(и)

  • Borys Chumachenko Національний університет "Києво-Могилянська академія", Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.21-28

Ключові слова:

римська філософія, традиція, еллінізація, філеллінізм, пайдея, біполярна модель, обмежена ідентифікація, otium, humanitas

Анотація

Статтю присвячено рецепції грецької філософії в Римі і типу римського філософування періоду кінця республіки. У центрі уваги перший в історії європейської культури досвід утворення власної філософської традиції шляхом так званої імплантації (або трансферу) – отримання готового культурного продукту від «батьківщини філософії». Цей досвід розглянуто як невідокремну складову процесу культурної еллінізації латинського Заходу, що став наслідком входження Риму до системи елліністичної цивілізації. Автор намагається побачити місце, яке зайняла філософія як «чужорідне тіло» в організмі римського соціуму, і торкається питань про сполучення адаптації, наслідування і креативності в цьому досвіді та специфіки феномену philosophia togata.

Матеріал надійшов 10.09.2020

Біографія автора

Borys Chumachenko, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

старший викладач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: історія європейської культури, історіографія культури, філософія культури.

b.chumachenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Chumachenko, Borys. 2009. Vstup do kulturolohii antychnosti. Kyiv: Publishing house “Kyievo-Mohylianska Akademiia” [in Ukrainian].
  2. Durant, Will. 1995. Caesar and Christ, trans. V. V. Fedorin. Moscow: KRON-press [in Russian].
  3. Gai Svetonii Trankvill [Gaius Suetonius Tranquillus]. 1966. Zhyzn dvenadtsati tsezarei [De vita Caesarum]. Moscow: Nauka. (Literaturnye pamiatniky) [in Russian].
  4. Gasparov, Mikhail. 1995. Izbrannye stati. Moscow: NLO [in Russian].
  5. Kultura Drevnego Rima. 1985. Vol. 1. Moscow: Nauka [in Russian].
  6. Kumaniecki, Kazimierz. 1977. Literatura rzymska. Okres cyceronski. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe.
  7. Mommsen, Theodor. 1994. Istoriya Rima [The History of Rome]. Vol. 2. Saint Petersburg: Nauka [in Russian].
  8. Mommsen, Theodor. 1995. Istoriya Rima [The History of Rome]. Vol. 3. Saint Petersburg: Nauka [in Russian].
  9. Tatarkiewicz, Władysław. 1988. Historia filozofii. T. 1. Filozofia starozytna i sredniowieczna. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe.
  10. Utchenko, Sergei. 1977. Politicheskie ucheniia Drevnego Rima (ІІІ-І vv. do n. e.). Moscow: Nauka [in Russian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Chumachenko, Borys. 2020. «Philosophia Togata: грецький трансфер у римській культурі». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 3 (Листопад):21-28. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.21-28.

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Borys Chumachenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).