Знакові мотиви в сучасному серіалі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.72-77

Ключові слова:

серіал, знак, мотив, значення, «Гра престолів»

Анотація

Статтю присвячено інтерпретації останніх сезонів трьох серіалів, які так чи інакше віддзеркалюють ситуацію сучасності, а тому мотиви, які в них регулярно виникають і час від часу перегукуються, здаються нам знаковими. Термін «знак» вживається тут у сенсі всього, що може заступати місце чогось іншого, відсилаючи до нього як до свого зовнішнього об’єкта. Неможливо передбачити, як знаки в сучасних серіалах, як-от «Гра престолів», «Вікінги» чи «Окуповані», взаємодіятимуть із реальністю поза екраном, але ми намагалися відстежити ті знаки-мотиви, які відсилають до сучасної реальності або безпосередньо, або в ній же опосередковано. Інтерпретація таких мотивів не може бути стовідсотково об’єктивною, але суть гуманітарії якраз у намаганні заповнити зазор між тим, що ми бачимо на екрані, і тим, що є його неявним значенням.

Матеріал надійшов 01.05.2020

Біографія автора

Mykhailo Sobutsky, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: психоаналіз, семіотика серіалів, знакові системи

sobutskyi@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Besedin, Aleksandr. 2018. “Neverbalnye edementy kinoteksta v semiozise vlasti.” Vestnik Baltiyskogo federalnogo universiteta im. I. Kanta. Filologiya, pedagogika, psikhologiya 2:32–41 [in Russian].
  2. Cerrino, Mariangela. 2002. Rasna. La saga del popolo Etrusco. Milano.
  3. Eco, Umberto. 1972. Towards a Semiotic Inquiry into the Television Message. Working Papers in Cultural Studies. 2.
  4. Eco, Umberto. 1998. Otsutstvuyushchaya struktura [The Absent Structure]. Saint Petersburg: Petropolis [in Russian].
  5. Fathallah, Judith. 2017. Fanfiction and the Author: How fanfic changes popular cultural texts, 101–155. Amsterdam Univ. Press.
  6. Kalishchuk, R. 2007. “Ornamental-sign motives in painting culture Tripillya-Kukuteni.” Visnyk Kharkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dyzaynu i mystetstv [Bulletin of the Kharkiv State Academy of Design and Arts]. Mystetstvoznavstvo. Arkhitektura 8:64–72 [in Ukrainian].
  7. Laugier, Sandra. 2018. “Spoilers, Twists and Dragons.” In Stories. Screen Narrative in the Digital Age, 143–152. Amsterdam Univ. Press.
  8. Nöth, Winfried. 1990. Handbook of Semiotics. Bloomington: Indiana Univ. Press.
  9. Nöth, Winfried. 1995. Panorama da semiotica. Sao Paulo: Annablume.
  10. Sobutsky, Mykhailo. 2016. “Ethical Choice Made by a Hero of a Serial: A Psychoanalytical Approach.” NaUKMA Research Papers. Theory and History of Culture 179:57–63. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9371 [in Ukrainian].
  11. Sobutsky, Mykhailo. 2017. “Serial Products and the Question of Reference.” Magisterium. Culturology 68:32–5. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Magisterium_kul_2017_68_8 [in Ukrainian].
  12. Storey, John. 2005. Cultural Theory and Popular Culture. An Introduction. Kharkiv: Akta [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Sobutsky, Mykhailo. 2020. «Знакові мотиви в сучасному серіалі». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 3 (Листопад):72-77. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.72-77.

Номер

Том 3 (2020): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Mykhailo Sobutsky

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).