Філософсько-культурологічне обґрунтування деструкції в текстах митців українського авангарду
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.78-83Ключові слова:
деструкція, авангард, свобода, людина, культура, мистецтвоАнотація
Деструкція є характерною межею всіх переломних етапів в історії культури, науки, філософії та мистецтва. Авангард, по суті, є певним породженням і водночас наслідком деструкції. Авангардисти розглядають деструкцію як необхідний крок до безмежної свободи особистості. Поняття «деструкція» в теоретизуванні авангарду є руйнуванням традиційних консервативних уявлень про соціальні ролі людини. Деструкція постає в сучасній все ще поставангардній культурі як своєрідна філософська гра, театр. Ролі цієї гри були зумовлені ще в період «панування» ідей і концепцій художнього класичного авангарду початку ХХ століття. Деструктивність, хоч як це парадоксально, була одним з етапів утвердження авангарду і водночас показом утопічності його ідей та, зрештою, занепадом. Деструктивність як знищення будь-яких проблисків інакомислення пізніше відбилася в диктаторстві культури радянського простору.
Матеріал надійшов 23.08.2020
Посилання
- Badiou, Alain. 2003. Manifest filosofii [The Manifesto of Philosophy]. Saint Petersburg: Machina [in Russian].
- Bogomazov, Alexander. 2005. “Ob iskusstve. Zametki teoreticheskogo haraktera [On art. Notes of a theoretical nature].” In Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty, 69–77. Kyiv: Triumf [in Russian].
- Bowlt, John Ellis. 1998. “Vasilij Kandinskij i teosofiya” [“Vasilii Kandinsky and Theosophy].” In Mnogogrannyj mir Kandinskogo [The Multifaceted World of Kandinsky], 30–42. Moscow: Nauka [in Russian].
- Burliuk, David. 1994. Fragmenty iz vospominanij futurista. Pisma. Stihotvoreniya [Fragments from the Futurist’s Memories. Letters. Poems]. Saint Petersburg: Pushkinskij fond [in Russian].
- Burliuk, David. 1996. “«Dikie» Rossii” [“«Wild»” of Russia”]. In Sinij vsadnik, 16–20. Moscow: Izobrazitelnoe iskusstvo [in Russian].
- Fromm, Erich. 1998. Anatomiya chelovecheskoj destruktivnosti [The anatomy of human destructiveness]. Moscow: AST-LTD [in Russian].
- Homich, Elena. 2001. “Chelovek” [“Man”]. In Vsemirnaia entciklopediia: Filosofiia, 1206–7. Moscow: AST; Minsk: Harvest, Sovremennyj literator [in Russian].
- Kandinsky, Vasily. 2008. Izbrannye trudy po teorii iskusstva [Selected Works on Art Theory]. Vol. 1: 1901-1914. Moscow: Gileya [in Russian].
- Malevitch, Kazimir. 1986. Ecrits. Presentes par Andrei Nakov. Traduits du Russe par Andree Robel. Nouvelle edition revue et augmentee. Paris: Edition Gerard Lebovici.
- Malevitch, Kazimir. 2001. Chernyj kvadrat [Black Square]. Saint Petersburg: Azbuka [in Russian].
- Petrytskyi, Anatol. 2005. “Suchasne mystetstvo i maliarstvo” [“Modern Art and Painting”]. In Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty, 223–6. Kyiv: Triumf [in Ukrainian].
- Semenko, Mykhail. 2005a. “Chto takoe destruktciia?” [“What is destruction?”]. In Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty, 242–3. Kyiv: Triumf [in Russian].
- Semenko, Mykhail. 2005b. “Kverofuturizm” [“Quero-futurism”]. In Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty, 241–2. Kyiv: Triumf [in Ukrainian].
- Semenko, Mykhail. 2005c. “Poezomaliarstvo” [“Poetic-painting”]. In Ukrainski avanhardysty yak teoretyky i publitsysty, 239–240. Kyiv: Triumf [in Ukrainian].
- Shkurupii, Heo. 1927. “Chomu my zavzhdy na barykadakh” [“Why We Are Always on Barricades”]. Nova generatsiia 2:30–4. Kharkiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Olena Shchokina
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).