Візуалізації пандемій у культурі Заходу
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.90-96Ключові слова:
смерть, чума, європейське мистецтво, танець смерті, коронавірус, COVID-19Анотація
Епідемії та пов’язане з ними відчуття близькості смерті в усі часи викликали сильні емоції, які втілювалися в мистецтві. Переоцінити вплив пандемій на різноманітні сфери діяльності суспільства важко: смертоносні хвороби не лише спустошували міста й цілі регіони, а й створювали умови для появи нових наук, течій у мистецтві, архітектурних, художніх та літературних творів. У цій статті проаналізовано візуальні образи, пов’язані з темою пандемії, а також розглянуто смисли, закладені авторами у твори, присвячені масовим пошестям.
Матеріал надійшов 24.08.2020
Посилання
- Anonymous. 2001. “Würzburg dance of death.” Arbor mundi 8:74–84 [in Russian].
- Boeckl, Christine M. 2000. Images of Plague and Pestilence: Iconography and Iconology. Truman State University Press.
- Chudinov, Aleksandr. 1910. Dictionary of foreign words included in the Russian language. https://classes.ru/all-russian/dictionary-russian-foreign2-term-21145.htm [in Russian].
- Crawfurd, Raymond. 1914. Plague and Pestilence in Literature and Art. Oxford: Clarendon Press.
- Daniel, Milan. 1990. Tajne stezky smrtonosu. Moscow: Progress [in Russian].
- Delumeau, Jean. 1994. Horrors in the West. https://royallib.com/book/delyumo_gan/ugasi_na_zapade.html [in Russian].
- Delumeau, Jean. 2003. Sin and fear: The formation of guilt in Western civilization (13-18 centuries). Ekaterinburg: Publishing House Ural University [in Russian].
- Huizinga, Johan. 2013. Autumn of the Middle Ages. https://royallib.com/book/hyoyzinga_yohan/osen_srednevekovya.html [inRussian].
- Korol, Denys. 2020. “Pandemic passions.” https://den-king.livejournal.com/177369.html [in Russian].
- Mirimanov, Vil. 2001. “Invitation to dance. Danse macabre.” Arbor mundi 8:39–73 [in Russian].
- Mirimanov, Vil. 2002. The fourth rider of the Apocalypse: Aesthetics of death. Death / Eternity in ritual art from the Paleolithic to the Renaissance. Moscow: RSUH; IVGI. (Readings on the history
- and theory of culture; Issue 32) [in Russian].
- Mirimanov, Vil. 2003. Revelation of death: Danse macabre in the art of the late Middle Ages. In Theorems of culture / Independent Academy of Aesthetics and Liberal Arts. Moscow: A.D. & T. (Almanac “Academic Notebooks”; No 9) [in Russian].
- Mynda, Natalia. 2013. “The image of the plague in world literature.” Bulletin of the Moscow State Linguistic University 21(681):88–99 [in Russian].
- Paevsky, Aleksei, and Anna Khoruzhaya. 2018. In general, the plague! History of diseases from fever to Parkinson’s. https://www.livelib.ru/book/1002842536-voobsche-chuma-istoriya-boleznej-ot-lihoradki-do-parkinsona-aleksej-paevskij [in Russian].
- Reutin, Mikhail. 2003. Dance of Death. In Dictionary of Medieval Culture, 360–4. Moscow [in Russian].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oksana Zadorozhna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).