DOI: https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.103-108

Макети гутного виробництва в експозиції музеїв

Serhii Pustovalov, Liubov Chukhrai

Анотація


Статтю присвячено методологічним підвалинам створення макетів гутного виробництва різ- них епох і народів. Населення України дуже давно навчилося виготовляти для своїх потреб скло. Перше скло на території України мало змішане єгипетсько-месопотамське походження і було побічним продуктом металургії, а справжні скляні вироби (посуд, прикраси, ужиткові речі, деталі оздоблення інтер’єрів будинків) з’являються в скіфо-античну добу. Традиції гутного ремесла набули розвитку у Середньовіччі та за Нового часу.
У статті розроблено підвалини науково обґрунтованих реконструкцій гутного процесу та створення варіантів графічного відтворення гутних майстерень. Найдавнішу гутну піч було знайденов Єгипті в Тель-ель-Амарні. Дослідники гутного ремесла виділяють кілька типів майстерень: майстерні, де виготовляли і скло, і речі з нього; майстерні, де плавили скло, виготовлене в іншому місці, і так само виготовляли з нього вироби; у майстернях третього типу скло плавили не в печах, а в горнах у тиглях.
Макет або макети скловарних печей прикрасять експозицію будь-якого історичного чи краєзнавчого музею. Розглянуті макети можуть також зацікавити і технічні музеї, особливо ті, які мають у своїй експозиції старовинні артефакти.


Ключові слова


музейний макет; реконструкція; давнє ремесло; археологічна пам’ятка

Повний текст:

PDF

Посилання


Bezborodov, Mikhail. 1956. Steklodelie v Drevney Rusi. Minsk: Izd-vo AN BSSR [in Russian].

Dzigovskiy, Aleksandr, and Anatoliy Ostroverkhov. 2000. Steklyannaya posuda kak istoricheskoe yavlenie v pamyatnikakh skifo-sarmatskogo vremeni Ukrainy, Moldovy i Rossiyskogo Podonya (VІ v. do n. e. – ІV v. n. e.). Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine; Odessa I. I. Mechnikov National University. Odesa [in Russian].

Farmakovskiy, Mstislav. 1922. “Rimskie steklovarennye pechi.” Izvestiya Instituta arkheologicheskoi tekhnologii 1(1):73–176 [in Russian].

Flittner, Natalya. 1922. “Stekolno-keramicheskie masterskie Tel-Amarny.” Yezhegodnik Rossiyskogo instituta iskusstva 1(2):137–64 [in Russian].

Kalynychenko, Luka. 1947. “Hutne sklo na Ukraini: korotkyi narys.” In Mystetstvo, folklor, etnohrafiia 38–53. Kyiv [in Ukrainian].

Kurdyna, Yuliia. 2014. “Hutnytstvo na zakhidnoukrainskykh zemliakh u konteksti rozvytku yevropeiskoho skliarstva.” Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Istoriia 25:188–94 [in Ukrainian].

Nikolaeva, Eleonora. 1991. “Steklodelie na Bospore.” KSIA AN SSSR 204:50–6 [in Russian].

Ostroverkhov, Anatoliy. 1993. Tekhnologiya antichnogo steklodeliya: arkhaika (po arkheologicheskim materialam Severnogo Prichernomorya). Kyiv [in Russian].

Rozhankivskyi, Volodymyr. 1959a. “Skliane hutnytstvo na Ukraini v XVI–XVII st.” In Materialy z etnohrafii ta mystetstvoznavstva 81–99. Kyiv: AN URSR [in Ukrainian].

Rozhankivskyi, Volodymyr. 1959b. Ukrainske khudozhnie sklo. Kyiv: AN URSR [in Ukrainian].

Shchapova, Yuliia. 1975. “Iz istorii drevneyshey tekhnologii stekla.” In Ocherki tekhnologii drevneyshikh proizvodstv 134–55. Moscow [in Russian].

Shchapova, Yuliia. 1982. “Istoriya steklodeliya v drevnosti i srednevekove (po materialam doliny Nila, Blizhnego Vostoka, Sredizemnomorya i Yevropy).” Doctor diss. Moscow [in Russian].

Shchapova, Yuliia. 1983. Ocherki istorii drevnego steklodeliya. Moscow [in Russian].

Tyshchenko, Oleksandr. 1992. Istoriia dekoratyvno-prykladnoho mystetstva Ukrainy (XIII–XVIII st.). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Wyrobisz, Andrzej. 1968. Szkło w Polsce od XIV do XVII wieku. Wrocław; Warszawa; Kraków: Wydawnictwo Polskiej akademii nauk.






Copyright (c) 2020 Serhii Pustovalov, Liubov Chukhrai

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.