Меморизація Леніна як ієротопічний проєкт

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.11-21

Ключові слова:

ієротопія політичного, місце пам’яті, міський простір, радянська танатологія, храмова свідомість, мавзолей, меморіал, сакральне, міфопоетика, В. Ленін

Анотація

У статті простежено реалізацію поняття «храмова свідомість» в ієротопічних процесах, зокрема у спорудженні пам’ятників та організації меморіальних місць. Меморіали мали стояти вічним нагадуванням про подію, що переживалася як спільна героїчна історія в її символічній репрезентації. У процесі дослідження показано транзит і трансформацію меморіального дискурсу в радянському та пострадянському символічному просторах, що проявилося в переозначенні мнемотопів у модусі або актуалізації, або нівеляції культурно-історичної пам’яті з огляду на домінантну ідеологічну парадигму. До джерел дослідження, окрім архітектурно-мистецьких пам’яток, залучено міфопоетику масової культури, яка також постає проєкцією ідеології та містить у собі архетипові патерни колективного несвідомого. Для апробації ієротопії політичного стала в пригоді меморизація В. Леніна як «вождя світового пролетаріату».

Біографія автора

Ruslana Demchuk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Демчук Руслана Вікторівна – доктор культурології, професор кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: східно-християнська культура, національна ідентичність, політична міфологія.

r.demchuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Assmann, Aleida. 2012. Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati. Translated by K. Dmytrenko, L. Doronicheva, O. Yudin. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
  2. Berdyaev, Nikolai. 1990. Istoki i smysl russkogo kommunizma [The Origin of Russian Communism]. Moscow: Nauka [in Russian].
  3. Bryusov, Valeriy. 1980. “Na smert vozhdya.” In Izbrannye proizvedeniya, 490–1. Moscow: Hudozhestv. lit. [in Russian].
  4. Cherkes, Bohdan. 2008. Natsionalna identychnist v arkhitekturi mista [National identity in the architecture of the city]. Lviv: Lvivska politekhnika [in Ukrainian].
  5. Eliade, Mircea. 2001. Sviashchenne i myrske. Mefistofel i androhin, 7–116. Translated by H. Korian, V. Sakhno. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  6. Fedorov, Nikolai. 1994. “Chelovek i zhivotnoe.” In Sochineniya. Moscow: Raritet. http://dugward.ru/library/fedorov/fedorov_o_regul_prirod.html [in Russian].
  7. Glebkin, Vladimir. 1998. Ritual v sovetskoj kulture. Moscow: Yanus-K [in Russian].
  8. Holovei, Viktoriia. 2012. “Metamorfozy sakralnoho v konteksti suchasnoi kultury.” In Kulturni transformatsii v synkhronii ta diakhronii: teoriia i praktyka. Tezy dopovidei mizhnar. nauk.konf. 24–28 veresnia, Kyiv, NaUKMA, 150–1. Kyiv: Starodavnii svit [in Ukrainian].
  9. Hrytsenko, Oleksandr. 2020. “Vprovadzhennia “dekomunizaiinoho” zakonodavstva ta pamiatkookhoronna sprava: pravovi ta svitohliadni aspekty.” In Kultura pamiati suchasnoho ukrainskoho suspilstva: transformatsiia, dekomunizatsiia, yevropeizatsiia, 141–65. Kyiv: IK NAM [in Ukrainian].
  10. Ignatov, Asen. 2001. “Otricanie i immitaciya: dve storony kommunisticheskogo otnosheniya k religii.” Voprosy filosofii 4: 25–30 [in Russian].
  11. Isar, Nicoletta. Vision and performance. A hierotopic approach to contemporary art. http://hierotopy.ru/contents/ComparativeStudySacredSpaces_17_Isar_ContemporaryArt_2008_Eng.pdf
  12. Ivanov, Sergey. 2001. Arhitektura v kulturotvorchestve totalitarizma: filosofsko-esteticheskij analiz. Kyiv: Stilos [in Russian].
  13. Kan, Aleksandr. 2017. Filosof Boris Groys: sovetskij proekt byl unikalnym. https://www.bbc.com/russian/features-40524266 [in Russian].
  14. Kantor, Vladimir. 2001. “Problema Antihrista kak problema totalitarnogo sloma evropeizma.” Voprosy filosofii 4: 16–24 [in Russian].
  15. Karpushin, Ivan. 2005. Filosofiya hristianskogo zodchestva. Moscow: Ekonomika i finansy [in Russian].
  16. Kharkhun, Valentyna. 2009. Sotsrealistychnyi kanon v ukrainskii literaturi: geneza, rozvytok, modyfikatsiia. Nizhyn: Hidromaks [in Ukrainian].
  17. Kula, Marcin. 2005. Religiopodobny comunizm. Kraków: Nomos.
  18. Lidov, Aleksey. 2012. “Sozdanie sakralnyh prostranstv kak vid tvorchestva i predmet istoricheskogo issledovaniya.” In Khortytskyi seminar: Sakralna heohrafiia i fenomen palomnytstva: vitchyznianyi i svitovyi kontekst, ed. by Yu. Zavhorodnii, 12–37. Zaporizhzhia: Dyke pole [in Russian].
  19. Malia, Martin Edward. 2000. The Soviet Tragedy: A History of Socialism in Russia, 1917–1991. Kyiv: Mehataip [in Ukrainian].
  20. Marshak, Samuil. 1970. “Ballada o pamyatnike.” In Sobranie sochinenij. In 8 vols. Vol. 5, 324–5. Moscow: Hudozhestv. lit. [in Russian].
  21. Mayakovskij, Vladimir. 1987. “Komsomolskaya.” In Sochineniya. In 2 vols. Vol. 1, 211–5. Moscow: Pravda [in Russian].
  22. Nora, Pierre. 1999. “Mezhdu pamyatyu i istoriej. Problematika mest pamyati.” In Franciya-pamyat, ed. by P. Nora, M. Ozouf, G. de Puymege, M. Winock, 17–50. St. Petersburg: Izd-vo SPbU [in Russian].
  23. Piskunov, Vladimir. 1970. Sovetskaya Leniniana (Obraz Lenina v sovetskoj literature). Moscow: Hudozhestv. lit. [in Russian].
  24. Pocheptsov, Heorhii. 2008. “Instrumentarii dlia roboty z sakralnymy obiektamy: vid antychnykh do radianskykh chasiv.” Politychnyi menedzhment 3(30): 3–16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/PoMe_2008_3_3 [in Ukrainian].
  25. Popper, Karl. 1994. The Open Society and Its Enemies. Vol. 2. The High Tide of Prophecy: Hegel, Marx, and the Aftermath. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  26. Radzinskiy, Edvard. 2020. O Lenine. https://www.youtube.com/watch?v=iEAyaW1xiFc [in Russian].
  27. Semenenko-Basin, I. 2008. “Simvoly rossijskogo pravoslaviya i sovetskoj «politicheskoj religii».” Obshchestvennye nauki i sovremennost 4: 125–31 [in Russian].
  28. Shakhnazarov, Oleg. 2004. “Soviet Society of 1917–1953: Anomaly or appropriateness?” Voprosy filosofii 10: 33–46 [in Russian].
  29. Tolstoy, Vladimir. 1961. Leninskij plan monumentalnoj propagandy v dejstvii. Moscow: Izd. Akademii hudozhestv SSSR [in Russian].
  30. Totskiy, Oleh. 2018. Sem istorij kievskogo metro. Kyiv: Varto [in Russian].
  31. Toynbee, Arnold Joseph. 1995. A Study of History, in 2 vols. Vol. 1. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  32. TSN. Novosti. 2012. “Putin priravnyal mavzolej k Kievo-Pecherskoj lavre.” 10.12.2012. http://ru.tsn.ua/svit/putin-priravnyal-mavzoley-lenina-k-kievo-pecherskoy-lavre.html [in Russian].
  33. Tsuladze, Avtandil. 2003. Politicheskaya mifologiya. Moscow: EKSMO : Algoritm [in Russian].
  34. Tsyba, Anna. 2018. Aleksey Yurchak: “Lyuboe izobrazhenie Lenina bylo pryamym prodolzheniem ego fizicheskogo tela.” 13.11.2018. https://www.colta.ru/articles/society/19706-aleksey-yurchak-lyuboe-izobrazhenie-lenina-bylo-pryamym-prodol-zheniem-ego-fizicheskogo-tela [in Russian].
  35. Vladimirov, S. 1970. “Poeticheskaya Leniniana.” In Lenin v sovetskoj poezii, 7–58. Leningrad: Sovetskiy pisatel [in Russian].
  36. Yesaulov, Ivan. 1992. “Totalitarnost i sobornost: dva lika russkoj kultury.” Voprosy literatury 1: 148–70. https://voplit.ru/article/totalitarnost-i-sobornost-dva-lika-russkoj-kultury/ [in Russian].

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-06-16

Опубліковано

2021-06-17

Як цитувати

Demchuk, Ruslana. 2021. «Меморизація Леніна як ієротопічний проєкт». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 4 (Червень):11-21. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.11-21.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Ruslana Demchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).