Екзистенціал смерті й безсмертя особистості у філософських романах Олдоса Гакслі: культурологічний аспект

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.22-27

Ключові слова:

Олдос Гакслі, культура, філософський роман, митець, екзистенціал, сенс життя, смерть, безсмертя особистості

Анотація

З позиції культурології розглянуто проблему смерті й безсмертя особистості у філософських романах О. Гакслі різних періодів творчості. За допомогою метаантропологічного підходу смерть і безсмертя потрактовано як екзистенціал метаграничного буття людини. З’ясовано, як разом з еволюцією світогляду автора змінювалося й було відображено в його філософських романах ставлення до проблем сенсу життя, смерті й безсмертя. До аналізу залучено ранню романну прозу О. Гакслі 1920–1930-х рр., філософські романи, у яких пропонуються антиутопічні моделі культури, та останній філософський роман «Острів».

Біографія автора

Iryna Karaeva, Київський національний університет культури і мистецтв

Караєва Ірина Степанівна – аспірантка Київського національного університету культури і мистецтв (культурологія). Сфера наукових зацікавлень: культурологія, філософська антропологія, метаантропологія.

Посилання

  1. Berdyaev, Nikolay. 2008. O naznachenii cheloveka. Moscow: TERRA – Knizhnyy klub; Respublika [in Russian].
  2. Camus, Albert. 1990. “Mif o Sizife. Esse ob absurde.” Translated by A. M. Rutkevych. In Sumerki bogov, 222–318. Moscow: Politizdat [in Russian].
  3. Čapek, Karel. 1958. Sredstvo Makropulosa. Translated by T. Aksel. In 5 vols. Vol. 3, 186–270. Moscow: Gosudarstvennoe izdatelstvo khudozhestvennoy literatury [in Russian].
  4. Chardin, Pierre Teilhard de. 1987. Fenomen cheloveka. Translated by N. A. Sadovskiy. Moscow: Nauka [in Russian].
  5. Houellebecq, Michel. 2003. Mir kak supermarket. Translated by N. Kulysh. Moscow: Ad Marginem [in Russian].
  6. Huxley, Aldous. 1935. Texts and Pretexts. London: Triad Grafton books.
  7. Huxley, Aldous. 1970. Music at Night. New York.
  8. Huxley, Aldous. 1990. Predislovie k romanu “Novyy divnyy mir”. Utopiya i antiutopiya XX veka, 297–305. Moscow: Progress [in Russian].
  9. Huxley, Aldous. 1992. After Many a Summer Dies the Swan. Translated by A. Zverev. Moscow: Izd-vo Sabashnykovykh [in Russian].
  10. Huxley, Aldous. 1994. Brave New World. Vsesvit 7: 96–135 [in Ukrainian].
  11. Huxley, Aldous. 1995. Island. Translated by M. Krutykova. Kyiv: Sofiia [in Ukrainian].
  12. Huxley, Aldous. 2009. Eyeless in Gaza. Translated by M. Lovyna. Moscow: AST [in Russian].
  13. Huxley, Aldous. 2010a. Ape and Essence. Translated by I. Rusetskiy. Moscow: AST [in Russian].
  14. Huxley, Aldous. 2010b. Antic Hay. Translated by I. Romanovych. Moscow: AST [in Russian].
  15. Huxley, Aldous. 2011. Crome Yellow. Translated by V. V. Vyshnevyi. Kyiv: Ukrainskyi pysmennyk [in Ukrainian].
  16. Huxley, Aldous. 2014. Point Counter Point. Translated by I. Romanovych. Moscow: AST [in Russian].
  17. Huxley, Aldous. 2017. Time Must Have a Stop. Translated by I. Monychev. Moscow: AST [in Russian].
  18. Huxley, Julian, editor. 1966. Aldous Huxley. A Memorial Volume. London: Chatto&Windus.
  19. Karaeva, Iryna. 2020. “The Meeting of West and East Cultures in Aldous Huxley’s Philosophical Novel “Island”.” Culture and Contemporaneity 2: 63–9. https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2020.222270 [in Ukrainian].
  20. Kettle, Arnold. 1966. An introduction to the English novel. Moscow: Progress [in Russian].
  21. Khamitov, Nazip, and Svitlana Krylova. 2018. Filosofskyy slovnyk. Lyudyna i svit. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
  22. Khamitov, Nazip, and Svitlana Krylova. 2019. “Budushchee i vechnoe: bessmertie telesnosti i lichnosti.” Maibutnie liudyny ta liudstva: konteksty filosofskoi antropolohii, psykhoanalizu, art-terapii ta filosofskoi publitsystyky (pidkhid filosofskoi antropolohii yak metaantropolohii). V International scientific-practical conference of the Department of philosophical anthropology of National Pedagogical Dragomanov University, 7–38. Kyiv: Interservis. http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/26079/1/Hamitov.pdf [in Russian].
  23. Khamitov, Nazip. 2019a. Filosofska antropolohiya. Aktualni problemy. Vid teoretychnoho do praktychnoho povorotu. Kyiv:
  24. KNT [in Ukrainian].
  25. Khamitov, Nazip. 2019b. Iskusstvo kak razresheniye protivorechiy zhizni. Osnovy filosofskoy art-terapii. Kyiv: KNT [in Russian].
  26. Krylova, Svitlana. 1997. “Bezsmertia osobystosti yak etykoekzystentsiina problema.” Thesis PhD diss., Taras Shevchenko National University of Kyiv [in Ukrainian].
  27. Kundera, Milan. 2020. Bezsmertia. Translated by L. Kononovych. Lviv: Vyd-vo Staroho Leva [in Ukrainian].
  28. Mazuryk, Mariya. 2013. “The Death as aOpening of the New Horizon`s looking for the Human Being.” Visnyk Natsionalnoho universytetu “Lvivska politekhnika”. Filosofski nauky 750: 52–8. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPFN_2013_750_11 [in Ukrainian].
  29. Melnyk, Valeria, and Liudmyla Slavova. 2018. “The Phenomenon of Death and the Search for Transcendental Measurement in Existential Culture.” Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv 3: 60–4. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147132 [in Ukrainian].
  30. Moskalets, Viktor, editor. 2004. Psykholohiia suitsydu. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].
  31. Ryazantsev, Sergey. 1994. “Tanatologiya – nauka o smerti.” In Tanatologiya (uchenie o smerti), 87–379. St. Petersburg: Vostochno-Yevropeyskiy institut psikhoanaliza [in Russian].
  32. Shaw, Bernard. 1980. Back to Methuselah. In 6 vols. Vol. 5, 5–308. Leningrad: Iskusstvo [in Russian].
  33. Shumka, Mykhaylyna. 2017. “Tanatological Problem in the History of Philosophy.” Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Seriia “Filosofiia” 20: 96–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2017_20_20 [in Ukrainian].
  34. Waugh, Evelyn. 1978. “The Loved One.” Translated by B. Nosyk. In Izbrannoe, 467–557. Kyshynev: Lumyna [in Russian].
  35. Werber, Bernard. 2016. Tanatonavty. Translated by Y. V. Sudakevych. Moscow: RIPOL klassik [in Russian].
  36. Woodcock, George. 1972. Down and the Darkest Hour. A Study of Aldous Huxley. New York: The Viking Press.
  37. Woolf, Virginia. 2011. Mrs Dalloway. Translated by T. Boyko. Kyiv: Komubuk [in Ukrainian].
  38. Youtube. 2007. “Huxley’s LSD Death Trip.” https://www.youtube.com/watch?v=5BzvC2t_LeI&ab_channel=CommieNews
  39. Zadorozhna, Oksana. 2015. “Fenomen smerti u svitovii kulturi.” Literaturoznavchi studii 46: 126–34 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-06-16

Опубліковано

2021-06-17

Як цитувати

Karaeva, Iryna. 2021. «Екзистенціал смерті й безсмертя особистості у філософських романах Олдоса Гакслі: культурологічний аспект». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 4 (Червень):22-27. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.22-27.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Iryna Karaeva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).