Відображення найдавнішого релігійного культу кісток у мистецтві пізнього ашелю та доби мустьє

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.35-45

Ключові слова:

період пізнього ашелю, доба мустьє, культ кісток, первісні магічні обряди, ритуально-знакова діяльність первісної людини

Анотація

Розглянуто символічні ритуальні композиції з кісток і магічні знаки на фрагментах кісток доби пізнього ашелю та доби мустьє. З’ясовано, що початок зародження релігійних уявлень про магічну здатність кісток відроджувати життя тварин і людей (як і зародження вірувань про магічну дію жіночих фігурок та символічних знаків) припадає на період пізнього ашелю (400–200 тис. р. т.), тобто між появою людини і виникненням релігійної свідомості, яка потребувала об’єктивації в символічних знаках і композиціях, пройшло більше двох мільйонів років.

Біографія автора

Yaroslava Bondarchuk, Національний університет «Острозька академія»

Бондарчук Ярослава Віталіївна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія». Сфера наукових зацікавлень: історія релігійного мистецтва.

Посилання

  1. Alekshin, Vadim. 1993. “Mousterian burials of Western and Central Asia.” In Archeology of Central Asia, Siberia and the Caucasus
  2. (Brief reports of the Institute of Archeology). Is. 209, 31–9. Moscow: Nauka [in Russian].
  3. Anohin, G. 1999. “Inhabitants of the Azokh Cave.” Science and Life 2. https://www.nkj.ru/archive/articles/8526/ [in Russian].
  4. Bader, Otto. 1978. “Elements of the cult of the luminaries in the Paleolithic.” In Ancient Russia and the Slavs, 40–6. Moscow: Nauka [in Russian].
  5. Bilzingsleben (Paleolithic site). https://en.wikipedia.org/wiki/Bilzingsleben_(Paleolithic_site) Chronology of the Middle Paleolithic. https://bit.ly/3tR1oH0 [in Russian].
  6. Clactonian culture. https://bit.ly/3peTwgM [in Russian].
  7. Eliade, Mircea. 2000. Essays on Comparative Religious Studies. Moscow: Ladomir. Chapter IV. The moon and her mystic. http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/comporative_bogoslov/eliade/04.php [in Russian].
  8. Frolov, Boris. 1981. What told the Siberian Madonna. Moscow: Znanie [in Russian].
  9. Kabo, Vladimir. 2002. Circle and Cross. Ethnologist’s reflections on primitive spirituality. Introduction. Canberra: Alcheringa. http://aboriginals.narod.ru/cc1.htm [in Russian].
  10. Klyagin, Nikolai. 2007. Modern scientific picture of the world. Moscow: Logos. Appendix 3. Locations of Lower and Middle Paleolithic Art. https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Science/klyagin/05.php [in Russian].
  11. Korol, Denys. 2017. “Fetishization of a dead head as a receptacle of concentrated incorporeal spiritual essence.” Magisterium. Culturology 68: 79–94. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12318 [in Ukrainian].
  12. Main human sites in the Paleolithic. http://www.goldentime.ru/hrs_catalogue_site.htm [in Russian].
  13. Marett, Robert Ranulph. 1998. “Taboo-mana formula us least definition of religion.” In Mysticism and Religion. The science. Classics of world religious studies. Anthology. Transl. from English, German, French. Compiled and general ed. A. N. Krasnikov, 99–108. Moscow: Canon+. http://www.upelsinka.com/Russian/classic_marett_1.htm [in Russian].
  14. Mednikova, Mariya. 2004. Trepanation in the ancient world and the cult of the head. Moscow: Aleteya. https://www.archaeolog.ru/media/books_2004/Mednikova_2004.pdf [in Russian].
  15. Our brothers are Neanderthals. http://www.culttoday.ru/cultstorys-468-17.html [in Russian].
  16. Paleolit SSSR. 1984. Moscow: Nauka [in Russian].
  17. Sher, Yakov. 2009. “Flowers on the grave of a Neanderthal. Facts and opinions.” In Archeology from the inside: popular science essays. Kemerovo: KSU. https://antropogenez.ru/article/118/ [in Russian].
  18. Stolyar, Abram. 1985. The origin of the fine arts. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  19. Tokarev, Sergej. 1964. Religion in the history of the peoples of the world. Moscow: Politizdat. Chapter 1. Archaeological monuments of the history of religion. Paragraph 1. Monuments of religion of the Paleolithic era. http://religion.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000008/st002.shtml [in Russian].
  20. Vishnyatsky, Leonid. 2010. Neanderthals: A History of Failed Humanity. St. Petersburg: Nestor – History. https://www.litmir.me/br/?b=192369&p=43 [in Russian].
  21. Zubov, Andrey. 1997. History of religions. Book one: prehistoric and non-historical religions. Moscow: Planeta detey. http://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/067.html [in Russian].

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-06-16

Опубліковано

2021-06-17

Як цитувати

Bondarchuk, Yaroslava. 2021. «Відображення найдавнішого релігійного культу кісток у мистецтві пізнього ашелю та доби мустьє». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 4 (Червень):35-45. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.35-45.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Yaroslava Bondarchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).