Фікції контролю: методологічні парадокси та політичні глухі кути нової меланезійської етнографії

Автор(и)

  • Yevhenii Osiievskyi Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.54-63

Ключові слова:

нова меланезійська етнографія, дивід, Мерилін Стратерн, Вануату, гендерна дискримінація

Анотація

Статтю присвячено критиці методологічного підходу в антропології Океанії, відомого як нова меланезійська етнографія (НМЕ). Автор демонструє дисциплінарні та історичні витоки методу та наводить низку етнографічних ілюстрацій (переважно з Папуа Нової Гвінеї та Вануату), котрі вказують на точки дотику НМЕ до проблемних феноменів, засвідчених у дисциплінарному архіві меланезієзнавства. У другому підрозділі статті запропоновано розгорнутий аналіз впливової монографії «Гендер дару» британської антропологині Мерилін Стратерн, що відіграла засадничу роль у формуванні нової меланезійської етнографії та вплинула на дослідників з інших антропологічних субдисциплін. У статті приділено увагу як специфічним компаративістським і когнітивістським моделям, розробленим Стратерн для пояснення ритуальних та економічних практик Меланезії, так і ширшій парадигмі аналізу соціальних феноменів, що бере свій початок у «Гендері дару». Автор статті розвиває два критичних аргументи стосовно центральних положень стратерніанської антропології. По-перше, пропонована дослідницею та її послідовниками модель дивідуальної особистості має вкрай обмежений евристичний потенціал у порівнянні з більш традиційними й менш контрінтуїтивними пояснювальними схемами. По-друге, НМЕ є спекулятивною та не пропонує чітких критеріїв верифікації генерованих нею гіпотез. Врешті-решт, неспроможність стратерніанської антропології не лише пояснити, а й зафіксувати існування тривкої інфраструктури гендерної експлуатації в регіоні свідчить про соціологічну наївність підходу й створює небезпечний прецедент суспільствознавчої дисципліни, що відмовляється від критики традиційних інститутів з огляду на власний епістемологічний релятивізм. Стаття спирається на широкий спектр етнографічного матеріалу про традиційні та модерні, ритуальні та повсякденні, економічні та правові практики населення сучасних Вануату та Папуа Нової Гвінеї.

Біографія автора

Yevhenii Osiievskyi, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Осієвський Євгеній Євгенович – аспірант кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: антропологія Меланезії (Вануату), релігієзнавство, Мішель Фуко.

ye.osiievskyi@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Biersack, Aletta. 1991. “Thinking Difference: A Review of Marilyn Strathern’s ‘The Gender of the Gift’.” Oceania 62: 147–54.
  2. Bolton, Lissant. 1999. “Women, Place and Practice in Vanuatu: a View from Ambae.” Oceania 70: 43–55.
  3. Bolton, Lissant. 2003. Unfolding the Moon: Enacting Women’s Kastom in Vanuatu. Honolulu: University of Hawai’i Press.
  4. Forsyth, Miranda. 2009. A bird that flies with two wings: the kastom and state justice systems in Vanuatu. Australian National University Press.
  5. Hess, Sabine. 2006. “Strathern’s Melanesian ‘dividual’ and the Christian ‘individual’: A Perspective from Vanua Lava, Vanuatu.” Oceania 76: 285–96.
  6. Hirsch, Eric. 2014. “Melanesian Ethnography and the Comparative Project of Anthropology: Reflection on Strathern’s Analogical Approach.” Theory, Culture & Society 31(2/3): 39–64.
  7. Jolly, Margaret. 1996. “Woman I kat Raet long Human Raet O No? Women’s Rights, Human Rights and Domestic Violence in Vanuatu.” Feminist Review 52: 169–90.
  8. Jolly, Margaret. 2005. “Woman-Nation-State in Vanuatu: Women as Signs and Subjects in the Discourses of Kastom, Modernity and Christianity.” In Narratives of Nation in the South Pacific, 141–73. Harwood Academic Publishers.
  9. Josephides, Lisette. 1991. “Metaphors, Metathemes, and the Construction of Sociality: A Critique of the New Melanesian Ethnography.” Man 26(1): 145–61.
  10. Lindstrom, Lamont. 1981. “Achieving Wisdom: Knowledge and Politics On Tanna (Vanuatu).” Ph.D. Dissertation, University of California, Berkeley.
  11. LiPuma, Edward. 1998. “Modernity and Forms of Personhood in Melanesia.” In Bodies and Persons: Comparative Perspectives from Africa and Melanesia, 53–79. Cambridge: Cambridge University Press.
  12. Mosko, Mark. 2010. “Partible penitents: dividual personhood and Christian practice in Melanesia and the West.” Journal of the Royal Anthropological Institute 16(2): 215–40.
  13. Reed, Adam. 2004. Papua New Guinea’a Last Place: Experiences of Constraint in a Postcolonial Prison. New York and Oxford: Berghahn Books.
  14. Stephen, Michele. 1996. “Dreams and self-knowledge among the Mekeo of Papua New Guinea.” Ethos 24: 465–90.
  15. Strathern, Andrew. 1992. “Looking Backward and Forward.” In Ethnographic Presents: Pioneering Anthropologists in the Papua New Guinea Highlands, 250–89. Berkeley, Los Angeles, & Oxford: University of California.
  16. Strathern, Marilyn. 1988. The Gender of the Gift : Problems with Women and Problems with Society in Melanesia. Berkeley, Los Angeles, London: University of California Press.
  17. Street, Alice, and Jacob Copeman. 2014. “Social Theory after Strathern: An Introduction.” Theory, Culture & Society 31(2/3): 1–31.
  18. Taussig, Michael. 2010. The Devil and Commodity Fetishism in South America. Chapel Hill: The University of North Carolina Press.
  19. Taylor, John Patrick. 2008. The Other Side: Ways of Being and Place in Vanuatu. Honolulu: University of Hawai’i Press.
  20. Tsing, Anna Lowenhaupt. 2015. The Mushroom at the End of the World: On the Possibility of Life in Capitalist Ruins. Princeton and Oxford: Princeton University Press.

##submission.downloads##

Надіслано в редакцію

2021-06-16

Опубліковано

2021-06-17

Як цитувати

Osiievskyi, Yevhenii. 2021. «Фікції контролю: методологічні парадокси та політичні глухі кути нової меланезійської етнографії». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 4 (Червень):54-63. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.54-63.