Феномен «недовіри» як рушій у розвитку мистецтва

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.113-118

Ключові слова:

творча свобода, художня відвага, антропологія недовіри, творча машкара, конформізм, андеграунд, радикальне мислення, «актуальне мистецтво», псевдобунт

Анотація

Статтю присвячено темі «художньої недовіри», яка властива митцям авангардного мислення в подоланні ними як творчих і психологічних, так і соціокультурних обмежень на шляху до творчої свободи. На прикладі аналізу ключових моментів творчості художників різних періодів унаочнено всеохопність та довге історичне життя так званого «підривного мистецтва» як прояву «антро- пології недовіри». Доведено та проявлено ідею сумніву, неспокою, недовіри в мистецтві переломних часів (авангардизм 1910–1920-х та український досвід 1990-х – початку 2000-х).

Біографія автора

Olga Petrova, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Петрова Ольга Миколаївна – доктор філософських наук, професор кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Член Національної спілки художників України. Сфера наукових зацікавлень: історія мистецтв; історія, теорія та критика образотворчого мистецтва України від 70-х років ХХ століття до сучасності.

o.petrova@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bakhtin, Mikhail. 1990. Tvorchestvo Fransua Rable i narodnaia kultura srednevekovia i Renessansa. Moscow: Khudozhestvennaia literatura [in Russian].
  2. Dante Alighieri. 1967. Novaia zhizn. Bozhestvennaia komediia. Translated by M. Lozynskyi. Moscow: Khudozhestvennaia literatura [in Russian]
  3. Dmitrieva, Nina. 1985. Kratkaia istoriia iskusstva. Vol. 1: Ot drevneishikh vremen po XVI vek. Ocherki. 5th ed. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  4. Iakimovich, Aleksandr. 2009. Epokha sokrushitelnykh tvorenii. Iz istorii iskusstva i mysli XX veka. Moscow: Halart [in Russian].
  5. Iakimovich, Aleksandr. 2011. Iskusstvo neposlushaniia. Volnie besedi o svobode tvorchestva. St. Petersburg: Dmitriy Bulanin [in Russian].
  6. Istoriya estetiki. Pamiatniki mirovoi esteticheskoi mysli. 1962. Vol. 1 : Antichnost. Srednie veka. Vozrozhdenie, edited by V. P. Shestakov. Moscow: Izd-vo AKh SSSR [in Russian].
  7. Leonardo da Vinci. 2010. Izbrannyie proizvedenia. Translated by A. A. Huber, V. P. Zubov, V. K. Shyleiko, A. M. Efros; edited by A. K. Dzhivelehov, A. M. Efros. Moscow: Izd-vo Studii Artemiia Liebedeva [in Russian].
  8. Libman, Mikhail. 1980. Nemetskaia skulptura 1350–1550. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  9. Panasenko, Aleksandr. 2003. “Kartina v uslovyiakh hlobalnoi tekhnicheskoi kommunikatsii.” Sovremennoe vizualnoe iskusstvo 1. Kyiv [in Russian].
  10. Shestov, Lev. 1993. Izbrannyie sochineniia. Moscow [in Russian].
  11. Sviderskaia, Marina. 2001. Karavadzho. Pervyi sovremennyi khudozhnik. Problemnyi ocherk. St. Petersburg: Dmitriy Bulanin [in Russian].
  12. Tsaholov, Volodymyr. 2003. “Ukrainskie X-Files.” Sovremennoe vizualnoe iskusstvo 1. Kyiv [in Russian].
  13. Zhadan, Sergii. 2015. Big Mak. Perezavantazhennia. Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-17

Як цитувати

Petrova, Olga. 2021. «Феномен ‘недовіри’ як рушій у розвитку мистецтва». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 4 (Червень):113-18. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2021.4.113-118.

Номер

Том 4 (2021): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Olga Petrova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).