Серіал до серіалу: етика й мовчазна сентиментальність у першому оповіданні Джорджа Мартіна в жанрі фентезі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2022.5.16-20

Ключові слова:

Джордж Мартін, етика, бажання, щирість, сентиментальність

Анотація

Статтю присвячено детальному аналізу оповідання Джорджа Р. Р. Мартіна 1976 року «Самотні пісні Ларена Дорра», яким ознаменовано перехід майбутнього славетного письменника з жанру сайенс фікшн у жанр фентезі. Розібрано як авторські прийоми створення епічності насиченої оповіді, так і точки перетину її з «Грою престолів», що з нею в нас асоціюється ім’я Джорджа Мартіна. Виявлено знакові мотиви, які переходять з раннього твору автора в кількатомну серію романів пізнього періоду, що триває дотепер. Окрему увагу надано образу Сімох, котрі ще не стали іпостасями єдиного божества, але вже фігурують у сюжеті як нездоланна сила. Проведено світоглядні та мотивні паралелі з культурами різних епох, від античності до зрілого середньовіччя ХІІ століття. Приділено увагу тогочасним уявленням про любов та їх заломленню в проявах почуттів героїв, які ми назвали мовчазною сентиментальністю. Крім цього концепту, використано такі як етика, бажання, щирість. Останній концепт разом із сентиментальністю наводить нас на думку про метамодерний характер творчості Джорджа Мартіна вже в той ранній період.

Біографія автора

Mykhailo Sobutsky, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Собуцький Михайло – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: психоаналіз, семіотика серіалів, знакові системи.

sobutskyi@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bushkovska, Natalia. 2019. “Valar morhulis! Interviu z tym, khto stvoryv valiriisku ta lotrakiisku movy dlia «Hry prestoliv».” Ukrainska pravda. https://life.pravda.com.ua/culture/2019/04/17/236572 [in Ukrainian].
  2. Chretien de Troyes. 1975. “Yvain le Chevalier au lion.” In Romans de la Table Ronde, 245–351. Paris: Gallimard.
  3. Halkyn, Lukian. 2018. “Yak tse dyvytys... koly liubysh Noe za sentymentalnist.” https://moviegram.com.ua/how-to-watchclimax/ [in Ukrainian].
  4. Lacan, Jaque. 1999. Ecrits. New York – London.
  5. Martin, George R. R. 1977. “The Lonely Songs of Laren Dorr.” In The Year’s Best Fantasy Stories 3: 77–98. New York: Daw Books.
  6. Martin, George R. R. 2003. A Storm of Swords 2: Blood and Gold. London: Harper.
  7. Martin, George R. R. 2005. A Feast for Crows. London: Harper.
  8. Martin, George R. R. 2012. On the Hardest Character to Write. George R. R. Martin Interview. https://youtu.be/DVsaU52_btA
  9. Sobutsky, Mykhailo. 2016. “Ethical Choice Made by a Hero of a Serial: a Psychoanalytical Approach.” NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture 179: 57–63. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/9371 [in Ukrainian].
  10. Martin, George R. R. 2017. “Serial product and the question of reference.” Magisterium. Kulturolohiia 68: 32–5. http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/12327 [in Ukrainian].
  11. Martin, George R. R. 2020. “Significant Motifs in a Contemporary Television Series.” NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture 3: 72–7. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.72-77 [in Ukrainian].
  12. Terner, Luke. 2011. The Metamodernist Manifesto. https://luketurner.com/the-metamodernist-manifesto
  13. Turenko, Vitalii. 2017. Antychna filosofiia liubovi [Ancient philosophy of love]. Kyiv: Vadex [in Ukrainian].
  14. Žižek, Slavoj. 2020. The metastases of enjoyment. Kyiv : Alternatyvy [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Як цитувати

Sobutsky, Mykhailo. 2022. «Серіал до серіалу: етика й мовчазна сентиментальність у першому оповіданні Джорджа Мартіна в жанрі фентезі». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 5 (Вересень):16-20. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2022.5.16-20.

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Mykhailo Sobutsky

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).