Раннє металургійне виробництво на теренах України в експозиції музеїв

Автор(и)

  • Sergii Pustovalov Київський національний університет культури і мистецтв; Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-3026-6224
  • Liubov Chukhrai Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0000-0002-9709-8491

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2022.5.54-60

Ключові слова:

контекстуальне макетування, пізня бронза, скіфи, металургія, металообробка

Анотація

У статті розглянуто етапи та особливості створення науково обґрунтованих, так званих ситуаційних, макетів металургійних і супутніх виробництв пізньобронзової та ранньозалізної доби України задля підвищення рівня музейної атрактивності. За основу реконструкцій взято пізньобронзові, ранньоскіфські та ранньослов’янські пам’ятки, які містять металургійні горна, типові залізні речі.

Біографії авторів

Sergii Pustovalov, Київський національний університет культури і мистецтв; Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Пустовалов Сергій – доктор історичних наук, професор; завідувач кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ). Викладає також у НаУКМА. Сфера наукових зацікавлень: теорія і методика археології; музейна справа; етносоціальні та світоглядні реконструкції доби палеометалу.

s.pustovalov@ukma.edu.ua

Liubov Chukhrai, Київський національний університет культури і мистецтв

Чухрай Любов – кандидат культурології; доцент кафедри музеєзнавства та експертизи історико-культурних цінностей Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ). Сфера наукових зацікавлень: музейна справа.

Посилання

  1. Andrushchenko, Nikolai. 2004. “Reconstruction of the original type of the monument (graphics, layout) – an integral element of museification (on the example of archeological monuments of the National Reserve “Tauric Chersoneses”).” In Protection of the cultural heritage of Ukraine: problems and prospects, 81–4. Simferopol [in Ukrainian].
  2. Belikova, L. L. 2017. “Ya. P. Kulikov – the founder of the Museum of Metallurgy.” In All-Ukrainian Museum Forum. Proceedings of the scientific and practical conference, edited by L. O. Griffen, 12–5. Pereyaslav-Khmelnytskyy. http://zoomus.lviv.ua/files/VMForum_mat-nauk-prakt-konf.pdf [in Ukrainian].
  3. Chukhrai, Liubov. 2017. “Problems of creation in the models of important archaeological monuments of Ukraine.” NaUKMA Research Papers. Theory and History of Culture 191: 90–94. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/12149/ Chukhrai_Problemy_vidtvorennia.pdf [in Ukrainian].
  4. Fomenko, V. N., N. N. Cherednichenko, V. F. Eliseev, and A. V. Kirichenko. 1993. “Excavations of the Sabatinovsky settlement of Shutskoe-I on the Bakshala River.” In Archaeological researches in Ukraine in 1992, 138–9 [in Russian].
  5. Goshko, Yu. G. 1991. Industries and trade in the Ukrainian Carpathians of the 15th–19th centuries. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
  6. Gotun, I. A. 1993. “Reconstruction of the craftsmen’s and lord’s life of the Old Rus’ settlement of Avtunich.” Archeology 4: 59–71 [in Ukrainian].
  7. Gurin, M. F. 1982. Ancient iron of the Belarusian Dnieper region (I millennium AD). Minsk: Nauka i tekhnika [in Russian].
  8. Kolchin, B. A. 1953. Ferrous metallurgy and metalworking in Old Rus’ (pre-Mongolian period). Moscow (Materials and Researches of USSR Archaeology, 32) [in Russian].
  9. Konstantinov, V. O. 2017. “Museums of the history of enterprises and institutions – an important link in the museum business.” In All-Ukrainian Museum Forum. Proceedings of the scientific and practical conference, edited by L. O. Griffen, 160–64. Pereyaslav-Khmelnytskyy. http://zoomus.lviv.ua/files/VMForum_mat-nauk-prakt-konf.pdf [in Ukrainian].
  10. Kornienko, O. M. 2017. “Warehouse foundations of technical museums.” In All-Ukrainian Museum Forum. Proceedings of the scientific and practical conference, edited by L. O. Griffen, 165–66. Pereyaslav-Khmelnytskyy. http://zoomus.lviv.ua/files/VMForum_mat-nauk-prakt-konf.pdf [in Ukrainian].
  11. Pankov, S. V. 2014. Ancient black metallurgy on the territory of Ukraine. Part I. Pre-Scythian and Scythian-antique period. Kyiv: Institute of Archaeology of the National Academy of Science of Ukraine [in Ukrainian].
  12. Shaposhnikova, O. G. 1979. “Report on the work of the Ingul expedition for 1979.” In Scientific archive of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine.
  13. Tatarinov, S. I. 1977. “On the mining and metallurgical center of the Bronze Age in the Donbass.” Soviet Archaeology 4: 192–207 [in Russian].
  14. Trachuk, O. V. 2017. Black metallurgy in the social and economic life of East Slavs on the territory of Ukraine (the second half of the V–X cent.), 81. Kyiv: Oleh Filiuk [in Ukrainian].
  15. Voznesenska, G. O., D. P. Nedopako, and S. V. Pankov. 1996. Black metallurgy and metalworking of the population of the East-European forest-steppe of early Slavs and Kyivan Rus age (2nd half of the 1st mill. – 1st quarter of the 2nd mill. AD). Kyiv [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Як цитувати

Pustovalov, Sergii, і Liubov Chukhrai. 2022. «Раннє металургійне виробництво на теренах України в експозиції музеїв». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 5 (Вересень):54-60. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2022.5.54-60.

Номер

Том 5 (2022): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Sergii Pustovalov, Liubov Chukhrai

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).