Діафорологія: від інвентаризації мерехтінь до нової дидактики
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.31-38Ключові слова:
діафора, діафорологія, діафорологічний метод, дидактика, відмінність, нюанс, мерехтіння, la moire, la scintillation, l’inframince, Р. Барт, М. ДюшанАнотація
У статті виокремлено та стисло охарактеризовано, з одного боку, концептуальний зміст поняття діафори, в якому вбачаються цікаві можливості для уточнення в царині теорії культури, та, з іншого боку, принципи діафорології та діафорологічного методу, висунуто припущення щодо їхнього особливого дидактичного аспекту. Наведено загальні атрибутивні властивості «діафори», стисло окреслено її місце в теорії метафори, загальному літературознавстві, філософії інформації. Побіжно виявлено та висвітлено схожість мотивів двох окремих методологічних підходів, які тяжіють до діафорології як науки і мають виразний діафорологічний характер, тобто спираються на знання про відмінності, розрізнення, нюансування. Цими підходами є центральна для цього тексту теорія Р. Барта та художньо-дослідницька практика М. Дюшана, яка потребує подальших інтерпретацій, опрацювань та додаткового аналізу.
Посилання
- Adorno, Theodor Wiesengrund. 1984. “The Essay as Form.” New German critique 32: 151–71.
- Barthes, Roland. 1982. “The Reality Effect.” In French Literary Theory Today, edited by Tzvetan Todorov, 11–7. New York: Cambridge University Press.
- Barthes, Roland. 1982. 2005. The neutral: Lecture course at the Collège de France (1977–1978). New York: Columbia University Press.
- Carravetta, Peter. 1991. Prefaces to the Diaphora: Rhetorics, Allegory, and the Interpretation of Postmodernity. Purdue University Press.
- De Villiers, Nicholas. 2005. “A Great ‘Pedagogy’ of Nuance: Roland Barthes’s The Neutral.” Theory & Event 8 (4). https://doi.org/10.1353/tae.2006.0003.
- Floridi, Luciano. 2009. “Philosophical Conceptions of Information.” In Formal Theories of Information (Lecture Notes in Computer Science, 5363), 13–53. Berlin, Heidelberg: Springer.
- Freed-Thall, Hannah. 2015. Spoiled Distinctions: Aesthetics and the Ordinary in French Modernism. Oxford: Oxford University Press.
- Haladyn, Julian Jason. 2015. “On ‘The Creative Act’.” Tout-fait: The Marcel Duchamp Studies Online Journal of Duchamp. Updated: 2019/05/08. https://www.toutfait.com/on-the-creative-act/.
- Halsall, Albert W. 1991. A Dictionary of Literary Devices: Gradus, A-Z. University of Toronto Press.
- Kearney, Richard, and Kascha Semonovitch, eds. 2011. Phenomenologies of the Stranger: Between Hostility and Hospitality. New York: Fordham University Press.
- Kolomiytseva, Viktoria. 2009. “The phenomenon of pleonasm in Ukrainian syntax.” Ukrainska mova 1: 33–40 [in Ukrainian].
- Lavaud, Laurent. 2014. “The Primary Substance in Plotinus’ Metaphysics: A Little-Known Concept.” Phronesis 59 (4): 369–84.
- Loewen, Rebecca, trans. 2017. Marcel Duchamp. Inframince notes. https://static1.squarespace.com/static/50c0c841e4b01cd9e74e3708/t/5a2c2535e4966b5dad6e6e3b/1512842559927/translation+document-FINAL.pdf.
- Ricoeur, Paul. 2003 [1975]. The Rule of Metaphor: The Creation of Meaning in Language. London: Routledge.
- Smith, Craig R., and Gregor Kalivoda. 1994. “Diaphora.” In Historisches Wörterbuch der Rhetorik. 2:Bie–Eul, 621–3.
- Tübingen: Max Niemeyer Verlag. https://doi.org/10.1515/hwro.2.diaphora.
- Spivak, Gayatri Chakravorty. 2009. “Rethinking Comparativism.” New Literary History 40 (3): 609–626.
- Steinbock, Eliza. 2019. Shimmering Images: Trans Cinema, Embodiment, and the Aesthetics of Change. Duke University Press.
- Wheelwright, Philip. 1955. “The Semantic Approach to Myth.” The Journal of American Folklore 68 (270): 473–81.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Anfisa Doroshenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).