Історичний детектив та історія як детектив: до питання міжжанрового синтезу

Автор(и)

  • Olena Kolesnyk Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (НУЧК), Україна https://orcid.org/0000-0002-0597-6489

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.39-44

Ключові слова:

історичний детектив, ретро, жанрова література, синтез жанрів, художня інтерпретація

Анотація

Статтю присвячено аналізу популярного жанру історичного детективу / ретродетективу, розглянутого в аспекті смислових полів, спільних з іншими літературними жанрами, які й забезпечують можливість їх синтезу. Зокрема, мотив активності минулого в сьогоденні та майбутньому, наявний практично в усіх літературних жанрах, має формотворче значення саме в детективі, де фабула побудована на ретроспективній реконструкції перебігу подій, які привели до певної ситуації (злочину), а також в історичних та квазіісторичних (альтернативна історія, криптоісторія) жанрах, у яких подібну «детективну» роботу щодо відтворення реальних або гіпотетичних подій, їхніх причин і результатів, проводять сам автор та деякою мірою реципієнт. Особливе місце таке художнє дослідження посідає в жанрі «роману-розслідування», де автор може презентувати власну науково обґрунтовану версію неоднозначного історичного матеріалу. Мотив усвідомлення справжніх причин і характеру подій наявний також у психологічному романі, де акцент переноситься із «зовнішньої» загадковості ситуації на таємниці глибин людської душі.

Біографія автора

Olena Kolesnyk, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (НУЧК)

Колесник Олена – доктор культурології, доцент; професор кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (НУЧК). Сфера наукових зацікавлень: культурні універсалії, інтерпретації міфології, романтизм як трансісторичний феномен, шекспірознавство.

Посилання

  1. Bakanov, Andrii. 1980. “‘Roman-rozsliduvannia’: istoriia i detektyv. Notatky pro formy suchasnoi istorychnoi prozy.” Vsesvit 12: 174–9 [in Ukrainian].
  2. Keszthelyi, Tibor. 1989. Anatomiia detektiva. Budapest: Corvina [in Russian].
  3. Kluger, Daniil. 2005. Baskervilskaya misteriya: Istoriya klassicheskogo detektiva [The Baskerville Mystery]. Moscow: Tekst [in Russian].
  4. Kolesnyk, Olena. 2018a. “Hermeneutics of Thriller: From William Shakespeare to Dan Brown.” Culture of Ukraine. Cultural Studies 60: 59–68. https://doi.org/10.31516/2410-5325.060.06.
  5. Kolesnyk, Olena. 2018b. “The Historiosophy of Guy Ritchie’s Sherlock Holmes Dylogy.” National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald 2: 21–4. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.160614.
  6. Kolesnyk, Olena. 2022. “Historical mystery/detective as a literary form of artistic interpretation of history and culture.” Culture and Contemporaneity 1: 20–27. https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2022.262551 [in Ukrainian].
  7. Krapivnyk, Hanna. 2015. “Filosofsko-antropolohichni implikatsii detektyvnykh praktyk.” Doctoral diss. abstract, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University [in Ukrainian].
  8. Summerscale, Kate. 2008. The Suspicions of Mr. Whicher, or The Murder at Road Hill House. London: Bloomsbury.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-21

Як цитувати

Kolesnyk, Olena. 2023. «Історичний детектив та історія як детектив: до питання міжжанрового синтезу». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 6 (Червень):39-44. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.39-44.

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРНИХ НАРАТИВІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Olena Kolesnyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).