Вплив віртуальної комунікації на мовну картину світу (на прикладі WebEnglish)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.45-50

Ключові слова:

мовна картина світу, товаризація мови, віртуальна мережева комунікація, креолізація мови, лінгвістична глобалізація, Weblish

Анотація

У статті розглянуто мову як феномен культури. Концептуальний засновок дослідження спирається на твердження про онтологічний статус мови: поява назв, нових номінативів у мові надає названому об’єкту статусу буття. Людський колектив придумує назви для тих феноменів, які для нього вкрай важливі. Оскільки інструментом мислення є слова, то мова також обумовлює те, що на ній може бути помислено. Історичні чинники посприяли перетворенню англійської на засіб глобального спілкування, цей її статус тільки посилився в епоху мережевої віртуальної комунікації. Тому в дослідженні порушено два питання: яким чином мережевий, екранний формат спілкування впливає на розвиток мови та якими є наслідки для концептосфери англійської мови від такого лінгвотериторіального домінування? По-перше, екранне спілкування сприяло домінуванню писемного мовлення для чатингу, тобто повідомлення друкувалися, але при цьому застосовувався розмовний стиль і спрощувався правопис, граматика (зокрема синтаксис) з метою економії часу. Тому деякі абревіатури, акроніми перетворилися на сталі самодостатні вислови й активно циркулюють в усному мовленні. По-друге, глобальну англійську, так звану WebEnglish, комуніканти засвоюють поверхово, без занурення у смислові фразеологічні, ідіоматичні глибини. Це сприяє її креолізації, спрощенню. Тому гідною відповіддю на ці виклики з боку Weblish природній English є захист мовного й культурного різноманіття, стратегування та впровадження політики полілінгвізму у світі.

Біографія автора

Larysa Osadcha, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ)

Осадча Лариса – кандидат філософських наук, доцент; професор кафедри культурології та міжкультурних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ). Сфера наукових зацікавлень: соціокультурна модернізація; сучасні субкультури; культурна політика; культурна й комунікативна пам’ять.

Посилання

  1. Convention on the Protection and Promotion of the Diversity of Cultural Expressions. 2005. General Conference of UNESCO at its 33rd session. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000149502.
  2. Dictionnaire de Français. 135 000 définitions. 2016. https://www.larousse.fr/dictionnaires/francais-monolingue.
  3. Ferguson, Niall. 2003. Empire: How Britain Made the Modern World. London: Penguine Book.
  4. Humboldt, Wilhelm von. 1972. Linguistic Variability and Intellectual Development. Philadelphia: University of Pennsylvania Press.
  5. Jafarova, Kamala Avadir. 2021. “The role of extralinguistic factors in interlingual relations and theoretical issues of interference.” Linguistics and Culture Review 5 (1): 43–52. https://doi.org/10.37028/lingcure.v5n1.415.
  6. Kaminska, Olga, Yuri Stezhko, and Liudmyla Gliebova. 2019. “Psycholinguistics of Virtual Communication in the Context of the Dependence on Social Networks.” Psycholinguistics 25 (1): 147–64. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-1-147-164 [in Ukrainian].
  7. La nouvelle orthographe. 2016. Association de la nouvelle orthographe française. http://www.orthographe-recommandee.info/
  8. Lakoff, George. 1990. Women, Fire, and Dangerous Things. What Categories Reveal about the Mind. Chicago and London: Chicago University Press. https://lecturayescrituraunrn.files.wordpress.com/2017/03/unidad-5-lakoff-women-fire-anddanger.pdf.
  9. Sapir, Edward. 1921. Language. An Introduction to the Study of Speech. New York: Harcourt, Brace.
  10. Scott, Clive. 2021. “After Babel and the Impediments of Hermeneutics: Releasing Translation into its own Territory.” Yearbook of Translational Hermeneutics 1: 43–68. https://doi.org/10.52116/yth.vi1.18.
  11. Steiner, George. 1976. After Babel. Aspects of Language and Translation. London: Oxford University Press.
  12. Tahir, Rameen, and Fiza Hassan. 2021. “Impact of Netspeak on the Writing Skills of Generation X and Generation Y.” Journal of Communication and Cultural Trends 1: 31–53. https://doi.org/10.32350/jcct.31.03.
  13. Venzhynovych, Nataliia. 2006. “Kontseptualna i movna kartyny svitu yak pokhidni etnichnykh mentalitetiv” [“Conceptual and linguistic pictures of the world as derivatives of ethnic mentalities”]. Linguistic Studies 14: 8–13 [in Ukrainian].
  14. Weisgerber, Leo. 1929. Muttersprache und Geistesbildung. Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht.
  15. Whorf, Benjamin Lee. 1956. Language, Thoughts and Reality. Selected writings of Benjamin Lee Whorf. Cambridge: The MIT Press.
  16. Wierzbicka, Anna. 2006. English: meaning and culture. London: Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-21

Як цитувати

Osadcha, Larysa. 2023. «Вплив віртуальної комунікації на мовну картину світу (на прикладі WebEnglish)». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 6 (Червень):45-50. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.45-50.

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРНИХ НАРАТИВІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Larysa Osadcha

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).