Ефемерна сентиментальність у світі творів Ґаспара Ное

Автор(и)

  • Mykhailo Sobutsky Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-1449-7938
  • Oksana Ozarchuk Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.51-56

Ключові слова:

кінематограф сучасності, Ґаспар Ное, сентиментальність, ефемерність, лаканівський психоаналіз

Анотація

Статтю присвячено аналізу творчості одного з найбільш неоднозначних режисерів сучасності, адже оцінювання його творчого доробку варіює від беззастережного прийняття й захвату до так само беззастережного відторгнення й навіть остраху. Автори намагалися, попри всю провокативність деяких епізодів, підважити надто квапливі судження, роздивитися у фільмах Ґаспара Ное ту естетичну й чуттєву їх сторону, яку назвали ефемерною сентиментальністю. Поворот до сентиментальності характерний для доби метамодернізму, після постмодерністської іронії й деконструкції, але він ефемерний у тому сенсі, що поверховий погляд може не вловити її. У глядача залишається лише непевне відчуття чи враження. Завданням цієї статті було його артикулювати. Опрацьовано 8 фільмів Ґаспара Ное (суцільна вибірка), які існують окремо, а не як новели у складі чогось іншого. До їх інтерпретації залучено, зокрема, інструментарій психоаналітичної теорії Жака Лакана, що видавався найбільш релевантним у цьому випадку.

Біографії авторів

Mykhailo Sobutsky, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Собуцький Михайло – доктор філологічних наук, професор кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: психоаналіз, семіотика серіалів, знакові системи.

Oksana Ozarchuk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Озарчук Оксана – студентка третього року навчання БП з культурології на факультеті гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: кінематограф артхаусу, квір-мистецтво.

Посилання

  1. Carerius, Ludovicus. 1566. Practica causarum criminalium. Venetiis.
  2. Freud, Sigmund. 1984. Psychoanalyse. Ausgewählte Schriften zur Neurosenlehre, zur Persönlichkeitspsychologie, zur Kulturtheorie. Hrsg. v. Achim Thom. Frankfurt: Reclam.
  3. Halkin, Lukian. 2018. “Yak tse dyvytys... koly liubysh Noe za sentymentalnist.” Moviegram. https://moviegram.com.ua/howto-watch-climax/ [in Ukrainian].
  4. Kapralova, Anastasiia. 2019. “«Nezvorotnist» Gaspara Noe: eksperymenty z chasom, pomsta ta ruinuvannia krasy.” Plomin. https://plomin.club/the-irreversibility/ [in Ukrainian].
  5. Lacan, Jacques. 1999. Écrits techniques: séminaire 1953–1954. Translated by B. Fink.
  6. Nöth, Winfried. 1998. Panorama da Semiótica de Platão a Peirce. Sao Paulo: Annablum.
  7. Sobutsky, Mykhailo. 2020. “Significant Motifs in a Contemporary Television Series.” NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture 3: 72–7. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2020.3.72-77 [in Ukrainian].
  8. Turenko, Vitalii. 2017. Antychna filosofiia liubovi [Ancient Philosophy of Love]. Kyiv: Vadex [in Ukrainian].
  9. Turner, Luke. 2011. “The Metamodernist Manifesto.” Luke Turner’s personal site. https://luketurner.com/the-metamodernist-manifesto
  10. Žižek, Slavoj. 2000. Metastazy nasolody [The Metastases of Enjoyment]. Kyiv: Alternatyva [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-21

Як цитувати

Sobutsky, Mykhailo, і Oksana Ozarchuk. 2023. «Ефемерна сентиментальність у світі творів Ґаспара Ное». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 6 (Червень):51-56. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.51-56.

Номер

Розділ

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРНИХ НАРАТИВІВ