Перформативні виміри академічної і публічної філософії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.57-64

Ключові слова:

перформанс, академічна філософія, публічна філософія, практика, комунікація, трансформація, лімінальність

Анотація

У статті проаналізовано перформативні виміри академічної і публічної філософії. Обґрунтовано перформативність сучасної філософії, що виявляється у зверненні до перформансу як інноваційної практики академічного викладання філософії та орієнтації публічної філософії на заохочення широкого загалу до участі в подіях філософської комунікації. Явище перформансу в контексті академічної і публічної філософії розглядається як спільна соціальна дія і подія комунікації, що підважує зміст колективних уявлень і норм. Перформанс трактується як спосіб формування та трансформації публічного простору.

Біографія автора

Mariia Lihus, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Лігус Марія – доктор філософії в галузі філософії, старша викладачка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА). Сфера наукових зацікавлень: культурологія, філософія культури, соціальна філософія, перформансні студії, кінознавство.

Посилання

  1. Badiou, Alain, and Fabien Tarby. 2013. Philosophy and the event. Translated by Louise Burchill. Polity Press.
  2. Baumeister, Andrii. 2017. “Chy mozhe filosofiia buty dostupnoiu vsim?” Interview by Roman Hryvinskyi. Den, July 7, 2017. https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo-intervyu/chymozhe-filosofiya-buty-dostupnoyu-vsim [in Ukrainian].
  3. Bishop, Claire. 2012. Artificial Hells: Participatory Art and the Politics of Spectatorship. New York: Verso.
  4. Boichenko, Mykhailo. 2014. “Sotsialne ta etychne samokonstruiuvannia intelektualiv.” Filosofska Dumka 2: 90–106. http://journal.philosophy.ua/node/6616 [in Ukrainian].
  5. Briggle, Adam, and Robert Frodeman. 2016. “The Institution of Philosophy: Escaping Disciplinary Capture.” Metaphilosophy 47 (1): 26–38.
  6. Burroughs, Michael. 2018. “Toward Engaging a Broader Public: Children and Public Philosophy.” Public Philosophy Journal 1: 1–14. https://pubhub.lib.msu.edu/read/toward-engaging-abroader-public
  7. Gumbrecht, Hans Ulrich. 2004. Production of presence. What meaning cannot convey? Stanford University Press.
  8. Gumbrecht, Hans Ulrich. 2015. “Bashnya iz slonovoy kosti: o budushchem gumanitarnogo obrazovaniya.” The Journal of V. N. Karazin Philosophy of Science” 55: 13–26. https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/7844 [in Russian].
  9. Kant, Immanuel. 1999. “An Answer to the Question: What is Enlightenment?” In Practical Philosophy. The Cambridge Edition of the Works of Immanuel Kant, edited by Mary J. Gregor, 11–12. Cambridge University Press.
  10. Kebuladze, Vakhtang, Andrii Bogachov, Mariia Kirizvas, Oleksandr Komarov, Volodymyr Morenets, Viktor Okseniuk, Roman Okseniuk, Maryna Prepotenska, Serhii Proleev, and Mariia Shubchyk. 2017. “Philosophy in the public space: Between academicity and popularity.” Filosofska Dumka 1: 6–27. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/262 [in Ukrainian].
  11. Laruelle, Francois. 2000. “Identity and Event.” Pli 9: 174–89.
  12. Lipman, Mathew. 1976. “Philosophy for Children.” Metaphilosophy 7 (1): 17–39.
  13. Rancière, Jacques. 2014. Uchytel-neznaiko: piat urokiv iz rozkripachennia rozumu [Le Maître ignorant: Cinq leçons sur l’émancipation intellectuelle]. Translated from French by Andrii Riepa. Kyiv: Nika-Centre [in Ukrainian].
  14. Rorty, Richard. 1976. “Professionalized Philosophy and Transcendentalist Culture.” The Georgia Review 30 (4): 757–769.
  15. Unger, Clio. 2019. “Contemporary Lecture Performances between Intellectual Agitation and Neoliberal Modes of Performance Production.” Presented at the 4th Biennial Performance Philosophy Conference – 2019, Between Institution and Intoxication: How does Performance Philosophy Intervene? Amsterdam, March 14–17.
  16. Weinstein, Jack Russell. 2014. “What Does Public Philosophy Do? (Hint: It Does Not Make Better Citizens.” Essays in Philosophy 15 (1): 33–57.
  17. Wulf, Christoph. 2010. “Education as Transcultural Education: A Global Challenge.” Educational Studies in Japan: International Yearbook 5: 33–47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-21

Як цитувати

Lihus, Mariia. 2023. «Перформативні виміри академічної і публічної філософії». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 6 (Червень):57-64. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.57-64.

Номер

Том 6 (2023): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

ПЕРФОРМАТИВНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Mariia Lihus

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).