Троянські мотиви в міфогеографії Києва
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2023.6.72-78Ключові слова:
геокультурологія, міфогеографія, палімпсест, Троянський міф, КиївАнотація
У статті розглянуто міфогеографію Києва, зокрема рецепцію універсального «Троянського міфу» в соціокультурному просторі міста. У дослідженні поряд із загальнонауковими методами: типологічним (стійкість культурних ознак) та інтегративним (спільність культурних ознак) – використано спеціалізований – міфореставраційний метод, що дає змогу в будь-якій культурній формі виділити міфологічні ознаки, алюзії, образи, сюжети, які проявляють багатошаровий зміст явищ і феноменів. Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні різноманітних модифікацій «Троянського міфу» стосовно культурного ландшафту Києва на підставі аналізу відповідної топоніміки та міфопоетики від доби Середньовіччя до епохи Модерну.
Зроблено висновок, що міфогеографія Києва відповідає моделі палімпсеста, де просторові образи темпорально нашаровуються на матрицю культурного ландшафту. Активація «Троянського міфу» на теренах України відповідає ренесансним тенденціям загальноєвропейського культурного мейнстриму – дошукуватися античного родоводу міст, держав та народів.
Посилання
- Afanasev, Oleg, and Aleksandra Trotsenko. 2013. “Kategoriia ‘legendarnyi gorod’ i ee funktcii dlia geoistoricheskogo regiona (na primere Dneprovskogo Nadporozhia).” Labirint. Zhurnal sotsialno-gumanitarnykh issledovaniy 3: 22–34 [in Russian].
- Barthes, Roland. 2008. Mifologii [Mythologies]. Translated from French by S. Zenkin. Moscow: Akadem. proekt [in Russian].
- Bloom, Floyd, Arlyne Lazerson, and Laura Hofstadter. 1988. Brain, Mind, and Behavior. Moscow: Mir [in Russian].
- Borodenko, Oleh. 2018. “New mythology of space: the symbolization of the local.” Hileya: Scientific Bulletin 137: 176–9. http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2018_137_46 [in Russian].
- Demchuk, Ruslana. 2007. “Teoriya ‘Kiev – vtoroy Ierusalim’ kak osmyslenie natsionalnoy identichnosti.” In “Spokonviku bulo slovo…”. Zbirnyk nauk. prats na poshanu prof. O. Aleksandrova, 122–31. Odesa: Astroprynt [in Russian].
- Dombrovskyi, Ivan. 1988. “Dniprovi kameny.” Translated from Latin by V. Lytvynov. In Ukrainska poeziia ХVІІ st.: persha polovyna: antolohiia, 94–116. Kyiv: Radianskyi pysmennyk [in Ukrainian].
- Florenskiy, Pavel. 2000. “Analiz prostranstvennosti (i vremeni) v khudozhestvenno-izobrazitelnykh proizvedeniyakh.” In Istoriya i filosofiya iskusstva, 81–258. Moscow: Mysl [in Russian].
- Gruneweg, Martin. 1981. “Slavnozvisne misto Kyiv.” Translated from German by Ya. Isaievych. Vsesvit 5: 206–16 [in Ukrainian].
- Guido delle Colonne. 1967. “Povist pro Troiansku viinu” [“Historia destructionis Troiae”]. In Khrestomatiia davnoi ukrainskoi literatury, 719–28. Kyiv: Radianskyi pysmennyk [in Ukrainian].
- Kievskiia eparkhialnyia vedomosti. 1861. 14 (September 15): 119–440. Kyiv [in Russian].
- Kopystenskyi, Zakhariia. 1878. “Palinodiia ili Kniga Oborony katolicheskoi apostolskoi Vskhodnoi Tcerkvi.” In Russkaia istorycheskaia biblioteka 4 (1) (Pamiatniki polemicheskoi literatury v Zapadnoi Rusi): 313–1150. St. Petersburg [in Russian].
- Malala, Ioann. 1968. “Letopis. Kniga 5: O vremenakh Troyanskikh.” In Pamiatniki vizantiiskoi literatury IV–IX vekov, edited by L. A. Freyberg, 182–95. Moscow: Nauka [in Russian].
- Melnikov, Georgiy. 1998. “‘Ellinoslavizm’ v kulturno-politicheskoi kontceptcii imperatora Karla ІV.” In Slaviane i ikh sosedi 8 (Imperskaia ideia v stranakh Tcentralnoi, Vostochnoi i Iugo-Vostochnoi Evropy): 74–9. Moscow: Nauka [in Russian].
- Mitin, Ivan. 2005. “Mifogeografiya: prostranstvennye mify i mnozhestvennye realnosti.” Communitas 2: 12–25 [in Russian].
- Pustovalov, Sergii. 2019. “Troy and the Northern Black Sea Region in the 3rd Millennium B.C.: The Possibility of Contacts.” NaUKMA Research Papers. History and Theory of Culture 2: 47–52. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.47-52 [in Ukrainian].
- Radzivilovskaja letopis’. 1989. In Polnoe sobranie russkikh letopisei, vol. 38, edited by B. A. Rybakov. Leningrad: Nauka [in Russian].
- Rybakov, Mykhailo. 1990. “Vyhurivshchyna-Troieshchyna – okolytsia Kyieva.” Ukrainian Historical Journal 4 (349): 56–63 [in Ukrainian].
- Rybakov, Mykhailo. 1997. Nevidomi ta malovidomi storinky istorii Kyieva. Kyiv: Kyi [in Ukrainian].
- Shevchenko, Ihor. 2001. Ukraine between East and West. Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century. Translated from English by M. Hablevych. Lviv: The Institute of Church History of the Lviv Theological Academy [in Ukrainian].
- Shustorovich, E. M. 1969. “Drevneslavyanskiy perevod Khroniki Ioanna Malaly (istoriya izucheniya).” Vizantiyskiy vremennik 30: 135–52. Moscow: Nauka [in Russian].
- Traill, David. 1997. Schliemann of Troy: Treasure and Deceit. New York: St. Martin’s Press.
- Vergilius Maro Publius. 1972. Eneida. In 12 books. Translated from Latin by M. Bilyk. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].
- Yakovenko, Natalia. 2007. Paralelnyi svit. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v Ukraini XVI–XVII st. [Parallel world. Research on history of representations and ideas in Ukraine in the 16th-17th centuries]. Kyiv: Krytyka [in Ukrainian].
- Zamyatin, Dmitriy. 2006. Kultura i prostranstvo (modelirovanie geograficheskikh obrazov). Moscow: Znak [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ruslana Demchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).