Колір Нейтрального за Р. Бартом (на прикладі «Саду земних насолод» І. Босха і «Полароїда» Д. Будіне)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.31-41Ключові слова:
візуальне, візуальна культура, теорія культури, викладання, колір, семантика кольору, зображення, фотографія, гризайль, монохром, нюанс, інтерпретаціяАнотація
Центральним компонентом статті є коментар до фрагмента семінару з курсу «Le Neutre», проведеного Р. Бартом у Колежі де Франс (1978). Встановлено, що вибрані тези семінару, об’єднані темою кольору, на тлі деяких ранніх, але особливо окремих пізніх праць теоретика, дають змогу помістити в одне інтерпретативне поле «фотографічне письмо» Д. Будіне (конкретніше – фотографічну роботу «Полароїд») та славнозвісний твір І. Босха «Сад земних насолод». Авторка статті припускає, що відповідно до Бартового розуміння Нейтрального ці твори існують у паритеті: на це непрямо вказують напрацювання дослідників інтелектуального спадку Барта. Доведено, що гризайль як об’єкт зацікавлення посідає помітне місце в його теоретичних розмислах про колір, монохром, хроматичне та ахроматичне, а також про зображення і, більш специфічно, про фотографічне зображення.
Посилання
- Barthes, Roland. 2022. Camera Lucida. Notuvannia fotohrafii [La chambre claire. Note sur la photographie]. Translated from French by Olena Chervonyk. Kharkiv: Vydavnytstvo Muzeiu Kharkivskoi shkoly fotohrafii [in Ukrainian].
- Batchen, Geoffrey. 2009–2010. “Judging a Book by Its Cover.” CABINET. https://www.cabinetmagazine.org/issues/36/batchen.php.
- Beyes, Timon, and Christian De Cock. 2017. “Adorno’s grey, Taussig’s blue: Colour, organization and critical affect.” Organization 24 (1): 59–78. https://doi.org/10.1177/1350508416668189.
- Cunningham, David. 2004. “Notes on Nuance: Rethinking a Philosophy of Modern Music.” Radical Philosophy 125 (May/June): 17–28. https://www.radicalphilosophy.com/article/notes-on-nuance.
- Didi-Huberman, Georges. 2002. “Grisaille.” Vertigo 23 (1): 28–38. https://doi.org/10.3917/ver.023.0028.
- Didi-Huberman, Georges. 2017. The Surviving Image. Phantoms of Time and Time of Phantoms: Aby Warburg’s History of Art. Translated by Harvey Mendelsohn. University Park, PA: The Pennsylvania State University Press.
- Elkins, James. 2011. What Photography Is. Routledge, Taylor & Francis Group.
- Falguière, Mathilde, and Rodrigo Fontanari. 2020. “Roland Barthes/Daniel Boudinet. Une esthétique partagée.” Focales 4. https://doi.org/10.4000/focales.810.
- Fontanari, Rodrigo. 2023. “Daniel Boudinet, le photographe de la nuance.” Revue Roland Barthes 6: Barthes et les photographes, Rodrigo Fontanari & Magali Nachtergael, dir. https://revue.roland-barthes.org/2023/rodrigo-fontanari/daniel-boudinet-lephotographe-de-la-nuance/.
- Hess, Helmut. 2018. “Wiederholungen unter „Hinweglassung jeder Farbe”: Die Grisaille-Kopie als Transkriptionshilfe in der frühen Reproduktionsfotografie.” In NICHTS NEUES SCHAFFEN: Perspektiven auf die treue Kopie 1300-1900, edited by Antonia Putzger, Marion Heisterberg, Susanne Müller-Bechtel, 175–90. Berlin, Boston: De Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110431148-010.
- Ilsink, Matthijs, Jos Koldeweij, Ron Spronk, Luuk Hoogstede, Robert G. Erdmann, Rik Klein Gotink, Hanneke Nap, and Daan Veldhuizen. 2016. Hieronymus Bosch, Painter and Draughtsman: Catalogue Raisonné. Yale University Press.
- Itten, Yohannes. 2022. Mystetstvo koloru: Subiektyvnyi dosvid i obiektyvne piznannia yak shliakh do mystetstva [The Art of Color: The Subjective Experience and Objective Rationale of Color]. Translated by Serhii Sviatenko. Kyiv: ArtHuss [in Ukrainian].
- Machado, Carla, Márcia Vilarigues, and Teresa Palomar. 2021. “Historical Grisailles Characterisation: A Literature Review.” Journal of Cultural Heritage 49: 239–49. https://doi.org/10.1016/j.culher.2021.03.010.
- Mavor, Carol. 2007. Reading Boyishly: J. M. Barrie, Roland Barthes, Jacques Henri Lartigue, Marcel Proust and D. W. Winnicott. Duke University Press.
- Mavor, Carol. 2012. Black and Blue: The Burning Passion of Camera Lucida, La Jetée, Sans Soleil and Hiroshima mon amour. Duke University Press.
- Merleau-Ponty, Maurice. 1968. The Visible and the Invisible. Northwestern University Press.
- Moxey, Keith. 1991. “Semiotics and the Social History of Art.” New Literary History 22 (4): 985. https://doi.org/10.2307/469075.
- Moxey, Keith. 2008. “Visual Studies and the Iconic Turn.” Journal of Visual Culture 7 (2): 131–46. https://doi.org/10.1177/1470412908091934.
- Pastoureau, Michel. 2019. “Towards a History of Colors.” In Cultural History in France, 96–104. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429295386-12.
- Presciutti, Diana Bullen. 2019. “Miracles in Monochrome: Grisaille in Visual Hagiography.” Art History 42 (5): 862–91. https://doi.org/10.1111/1467-8365.12465.
- Van Gelder, Hilde. 2021. Ground Sea: Photography and the Right to Be Reborn. Leuven University Press.
- Vellodi, Kamini, and Aron Vinegar, eds. 2023. Grey on Grey: On the Threshold of Philosophy and Art. Edinburgh: Edinburgh University Press. https://doi.org/10.1515/9781474478533.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Anfisa Doroshenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).