«Життя без планів»: культурологія дозвілля в контексті парадигматичної постаті мелвіллівського Бартлбі

Автор(и)

  • Олександр Івашина Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.42-51

Ключові слова:

культурні практики, культуріндустрія, Leisure Studies, система, праця, ресурси, спосіб життя, бездіяльність, тілесність, безплановість, мандрівка, ескапізм, ідентичність, самодисципліна, структурна зайвість, аутсайдер

Анотація

У статті досліджено декілька версій так званого «серйозного дозвілля» переважно людей з обмеженими матеріальними та фінансовими ресурсами. Як серйозне дозвілля в цьому випадку розуміють таке, що перетворюється на спосіб життя або стає найбільш значущою частиною життя його адепта. Такий своєрідний варіант дозвілля, як випадок писаря Бартлбі зі збірки «Оповідання на веранді» американського класика Германа Мелвілла, витлумачено як бездіяльність, що є основою американської / західної системи життя. Зроблено висновок щодо відмінностей між людьми, у яких тільки частина життя присвячена дозвіллю, та людьми, що перетворюють його на спосіб життя: якщо адепти серйозного дозвілля зазвичай залишаються в системі, а їхнє дозвілля стає своєрідною опорою їхнього життя в системі, то прихильники дозвілля як способу життя зазвичай є структурно зайвими для системи і, хоча позірно інколи можуть ніби залишатися в системі, насправді фактично виходять за її межі.

Біографія автора

Олександр Івашина, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Senior Lecturer at the Department of Cultural Studies; Faculty of Humanities, National University of Kyiv-Mohyla Academy (NaUKMA), Kyiv, Ukraine. Main research fields: modern Western culture.

o.ivashyna@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Agamben, Giorgio. 2011. The Kingdom and the Glory: For a Theological Genealogy of Economy and Government. Stanford University Press.
  2. Arendt, Hannah. 2006. Between Past and Future. Penguin Books.
  3. Baudelaire, Charles, and Walter Benjamin. 2017. Paryzkyi splin. Ese. Translated by Roman Osadchuk. Kyiv: Komubuk [in Ukrainian].
  4. Blackshaw, Tony, ed. 2020. Routledge Handbook of Leisure Studies. Taylor & Francis.
  5. Bojesen, Emile, and Ansgar Allen. 2019. “Bartleby is Dead: Inverting Common Readings of Melville’s Bartleby the Scrivener.” Angelaki 24 (5): 61–72. https://doi.org/10.1080/0969725X.2019.1655272.
  6. Chapeye, Artem. 2022. Terarium. Avantiura. Chernivtsi: Knyhy-XXI [in Ukrainian].
  7. Eiland, Howard, and Michael W. Jennings, eds. 2014. Walter Benjamin: A Critical Life. Harvard University Press.
  8. Finkel, Michael. 2017. The Stranger in the Woods: The Extraordinary Story of the Last True Hermit. Knopf.
  9. Graziano, Valeria. 2021. “Figures of Unwork and Ethics of Care. Between Knowing How to Live and Knowing How to Write.” Cultural Politics 17 (2): 175–92. https://doi.org/10.1215/17432197-8947879.
  10. Jullien, François. 2001. Du “temps”. Éléments d’une philosophie du vivre. Grasset.
  11. Kang, Woosung. 2021. “I Would Prefer Not Not-to: Critical Theory After Bartleby.” Interventions 23 (3): 356–67. https://doi.org/10.1080/1369801X.2020.1762696.
  12. Kono, Shintaro, Anju Beniwal, Priyanka Baweja, and Karl Spracklen, eds. 2020. Positive Sociology of Leisure: Contemporary Perspectives. Springer.
  13. Larsen, Kris. 2007. Monsoon Dervish. Winnellie, N.T.
  14. MacIntyre, Alasdair. 2014. After Virtue. Bloomsbury.
  15. Maiatsky, Michail. 2007. Europe-les-Bains. Michalon.
  16. Melville, Herman. 2022. Bartleby the Scrivener — A Story of Wall-Street. DigiCat. (Original work published 1853)
  17. Modi, Ishwar, and Teus J. Kamphorst, eds. 2018. Mapping Leisure: Studies from Australia, Asia and Africa. Springer.
  18. Montaigne, Michel Eyquem de. 2005–2007. Proby [Essays]. 3 vols. Translated by Anatol Perepadia. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian]. (Original work published 1580).
  19. Pynchon, Thomas. 1993. “Nearer, My Couch, to Thee.” The New York Times, June 6, 1993.
  20. Rojek, Chris, Susan Shaw, and A. J. Veal, eds. 2006. A Handbook of Leisure Studies. Palgrave Macmillan Ltd.
  21. Schmalz, Dorothy L., Megan C. Janke, and Laura L. Payne. 2019. “Multi-, Inter-, and Transdisciplinary Research: Leisure Studies Past, Present, and Future.” Journal of Leisure Research 50 (5): 389–93.
  22. Schultz, Callie Spencer, and Janet K. L. McKeown. 2018. “Introduction to the Special Issue: Toward ‘Digital Leisure Studies’.” Leisure Sciences 40 (4): 223–38.
  23. Sloterdijk, Peter. 1987. Critique of Cynical Reason. University of Minnesota Press.
  24. Sloterdijk, Peter. 2001. “Rules for the Human Zoo: A Response to the Letter on Humanism.” Environment and Planning D: Society and Space 27, no. 1: 12–28. https://doi.org/10.1068/dst3.
  25. Sloterdijk, Peter. 2002. Krytyka tsynichnogo rozumu [ Kritik der zynischen Vernunft]. Translated by Andrii Bogachov. Kyiv: Tandem [in Ukrainian].
  26. Stebbins, Robert A. 2007. Serious Leisure: A Perspective for Our Time. Transaction.
  27. Teather-Posadas, Edward Ryan. 2021. “To Thrive in These Times: Capabilities, Negativity, and the Pandemic.” International Journal of Žižek Studies 15 (1). https://zizekstudies.org/index.php/IJZS/article/view/1195/1238.
  28. Toner, J. 2013. Leisure and Ancient Rome. Polity.
  29. Veal, A. J. 2020. “Is There Enough Leisure Time? Leisure Studies, Work-Life Balance, the Realm of Necessity and the Realm of Freedom.” World Leisure Journal 62 (2): 89–113. https://doi.org/10.1080/16078055.2019.1667423.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-07

Як цитувати

Івашина, Олександр. 2024. «‘Життя без планів’: культурологія дозвілля в контексті парадигматичної постаті мелвіллівського Бартлбі». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 7 (Серпень):42-51. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.42-51.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Oleksandr Ivashyna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).