Український спадщинний дискурс поразки російської ідентичності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.69-83

Ключові слова:

російсько-українська війна, культурологія, мілітарна (воєнна) культурологія, мілітарні технології в когнітивній сфері, мілітарні технології в культурології, музеологічний дискурс культурології, культурологічне кураторство, музей, спадщина, ідентичність, матриці ідентичності, архетипи ідентичності, поразка росії, цивілізація, варварство, ресентимент

Анотація

Започатковано новий напрям досліджень, що має посилити мілітарну утилітарність культурології. В його основу покладено єдність теорії та практики, а не їхнє протиставлення. Автор доводить, що каузальність війни обумовлена зіткненням, з одного боку, двох культурних ідентичностей, а з іншого – глобального нового варварства, уособленого росією, та цивілізації, репрезентованої Україною. Запропоновано матриці культурних ідентичностей, розроблені з опорою на спадщинний підхід і музеологію як когнітивну модель. Це сприятиме розкладанню російської ідентичності. Завдяки цьому глобальну цивілізаційну загрозу можна нівелювати в цивілізований спосіб, без застосування варварського анігіляційного інструментарію (геноцид, тероризм та ін.).

Біографія автора

Сергій Руденко, Київський національний університет культури і мистецтв

доктор культурології, доцент, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, Україна. Сфера наукових зацікавлень: культурологія, музеєзнавство, пам’яткознавство, культурна пам’ять, культурна ідентичність

rudenkosb@ukr.net

Посилання

  1. Bourdieu, Pierre. 1990. The Logic of Practice. Stanford University Press. https://monoskop.org/images/8/88/Bourdieu_Pierre_The_Logic_of_Practice_1990.pdf.
  2. Bugajski, Janusz. 2022. Failed State: A Guide to Russia’s Rupture. Kyiv: ARC.UA [in Ukrainian].
  3. Demchuk, Ruslana. 2018. “Mifopoetyka yak zasib modeliuvannia ukrainskoi identychnosti: kulturno-tsyvilizatsiinyi kontekst.” Abstract Doctoral Diss. [in Ukrainian].
  4. Feyerabend, Paul Karl. 1978. Science in a free society. London: NLB. https://archive.org/details/scienceinfreesoc0000feye
  5. Ginzburg, Carlo. 1991. “Représentation: le mot, l’idée, la chose.” Annales. Économies, Sociétés, Civilisations 46 (6): 1219–34. https://www.persee.fr/doc/ahess_0395-2649_1991_num_46_6_279008.
  6. Hrytsak, Yaroslav. 2021. Podolaty mynule: hlobalna istoriia Ukrainy. Kyiv: Portal [in Ukrainian].
  7. Jung, Carl Gustav [ta poslidovnyky]. 2022. Liudyna ta yii symvoly [Man and his symbols]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
  8. Kebuladze, Vakhtang. 2024. “Shcho prynese ostatochna emansypatsiia Ukrainy, liberaly – radykaly ta resentyment.” Vikha. YouTube, March 8, 2024. Video, 1:34:23. https://www.youtube.com/watch?v=WpLxJOtn6zI [in Ukrainian].
  9. Kyiv24 live. 2023. “Budut moskovity kakie-nibud, uraltsy”. Putin zahovoryv pro rozval Rosii.” YouTube, February 27, 2023.Video, 2:42. https://www.youtube.com/watch?v=W5mT2K-xTQo [in Ukrainian].
  10. Le Bon, Gustave. 2021a. Psykholohiia mas. Kyiv: Andronum [in Ukrainian].
  11. Le Bon, Gustave. 2021b. Psykholohiia narodiv. Kyiv: Andronum [in Ukrainian].
  12. Lévi-Strauss, Claude. 2000. Strukturna antropolohiia. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  13. Museum of Theatre, Music and Cinema of Ukraine. 2023. “Lektsiia Serhiia Rudenka «Ekspozytsiine 3-D: deradianizatsiia, derusyfikatsiia, “dekolonizatsiia”»”. YouTube, October 2, 2023. Video, 1:15:03. https://www.youtube.com/watch?v=nOjaOlB9Mvo [in Ukrainian].
  14. National Museum of the History of Ukraine. 2024. “Vyishla z druku nova knyzhka doktora istorychnykh nauk, heneralnoho dyrektora Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy Fedora Androshchuka «Muzei i natsionalnyi proiekt».” February 29, 2024. https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=936495854838511&id=100054343164925 [in Ukrainian].
  15. Plokhy, Serhii. 2023. Zahublene tsarstvo. Istoriia “russkoho mіra” z 1470 roku do sohodni. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].
  16. Popper, Karl. 1994a. Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy. Vol. 1. U poloni Platonovykh chariv. Kyiv: Osnovy. https://chtyvo.org.ua/authors/Popper_Karl/Vidkryte_suspilstvo_ta_ioho_vorohy_Tom_1/ [in Ukrainian].
  17. Popper, Karl. 1994b. Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy. Vol. 2. Spalakh prorotstva: Hehel, Marks ta poslidovnyky. Kyiv: Osnovy. https://chtyvo.org.ua/authors/Popper_Karl/Vidkryte_suspilstvo_ta_ioho_vorohy_Tom_2/ [in Ukrainian].
  18. Pritsak, Omeljan. 1997. Pokhodzhennia Rusi. Vol. 1. Starodavni skandynavski dzherela (krim islandskykh sag). Kyiv: Oberehy. https://shron3.chtyvo.org.ua/Pritsak_Omelian/Pokhodzhennia_Rusi_Starodavni_skandynavski_dzherela_krim_islandskykh_sag_Tom_1.pdf [in Ukrainian].
  19. Pritsak, Omeljan. 2003. Pokhodzhennia Rusi. Vol. 2. Starodavni skandynavski sagy i Stara Skandynaviia. Kyiv: Oberehy. https://shron3.chtyvo.org.ua/Pritsak_Omelian/Pokhodzhennia_Rusi_Starodavni_skandynavski_sagy_i_Stara_Skandynaviia_Tom_2.pdf [in Ukrainian].
  20. Rozumnyi, Maksym. 2006. Ideia i natsiia v informatsiinu epokhu.Kharkiv: Maidan [in Ukrainian].
  21. Rozumnyi, Maksym. 2021. Natsionalna doktryna. Kyiv: KM-BUKS [in Ukrainian].
  22. Rudenko, Serhii. 2021. Muzei yak tekhnolohiia. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
  23. Rudenko, Serhii. 2024. “Metodolohichna zlydennist Dekolonializmu.” In Kultura pamiati. Henderni retseptsii. Lokalni istorii. Zbirnyk materialiv kruhlykh stoliv. November – December 2023. https://icr.org.ua/vydannya/kultura-pam-yati-genderni-retseptsiyilokalni-istoriyi/?fbclid=IwAR1Lb22WsZ-eY8PX7jlZy0wffdEhRiPmD0I4ORQhKbHIxvHv0wS7fNX_GFo [in Ukrainian].
  24. Shevchenko, Ihor. 2001. Ukraina mizh Skhodom i Zakhodom. Lviv: Instytut Istorii Tserkvy Lvivskoi Bohoslovskoi Akademii. https://shron1.chtyvo.org.ua/Shevchenko_Ihor/Ukraina_mizh_Skhodom_i_Zakhodom.pdf [in Ukrainian].
  25. Snyder, Timothy David. 2022. “We Should Say It. Russia Is Fascist.” The New York Times, May 19, 2022. https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html.
  26. Snyder, Timothy David. 2024. “Putin’s genocidal myth.” Substack, February 11, 2024. https://snyder.substack.com/p/putins-genocidal-myth.
  27. Sobutskyi, Mykhailo. 2018. “Znaky v kulturi.” In Kulturolohiia: Mohylianska shkola, edited by M. A. Sobutskyi, D. O. Korol, Yu. V. Dzhulay, 261–90. Kyiv: Oleh Filiuk. https://ekmair.ukma.edu.ua/collections/97297cbf-cea0-49c3-be5e-50fd711eeaa6 [in Ukrainian].
  28. Taleb, Nassim Nicholas. 2020. Antykrykhkist. Pro (ne)vrazlyve u realnomu zhytti. [Pro rechi, dlia yakykh bezladne – do ladu] [Antifragile: Things That Gain from Disorder]. Kyiv: Nash Format [in Ukrainian].
  29. Yermolenko, Volodymyr. 2024. “Dumaiu, «Mertvi dushi» lyshaietsia odniieiu z holovnykh metafor, yaki opysuiut «russkii mir»...” March 19, 2024. https://www.facebook.com/share/p/qCrN1pf V9jettKUN/ [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-07

Як цитувати

Руденко, Сергій. 2024. «Український спадщинний дискурс поразки російської ідентичності». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 7 (Серпень):69-83. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.69-83.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

КУЛЬТУРОГРАФІЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Serhii Rudenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).