Весільні пісні єпископів: шлюб Юліана Екланумського і контакти між Італією та Сирією в добу запровадження целібату
DOI:
https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.84-92Ключові слова:
Юліан з Екланума, Феодор Мопсуестійський, Пелагій, Августин, Павлін Ноланський, шлюб, целібат, Антіохійська школа, Візантія, маніхейство, християнська антропологія, культура, релігія, екуменізм, традиція, теологіяАнотація
Стаття є тематичним дослідженням шлюбу одного пізньоантичного італійського єпископа. Одруження Юліана з Екланума дає змогу, по-перше, подивитись зблизька на боротьбу богословських шкіл, яка супроводжувала запровадження целібату в Римській Церкві; по-друге, порівняти погляди августиніанців, пелагіан та антіохійських богословів на подружнє життя; по-третє, оцінити ці погляди в ширшому культурному контексті, беручи до уваги соціальні мережі пізньоантичної патристики. Авторка доходить висновку, що одруження Юліана було, серед іншого, екуменічним жестом, спрямованим на зміцнення зв’язків зі східною традицією, насамперед Антіохійською школою.
Посилання
- Bonner, Ali. 2018. The Myth of Pelagianism. Oxford University Press.
- Brown, Peter. 1967. Augustine of Hippo: A Biography. London: Faber/ Berkeley.
- Bruckner, Albert. 1897. Julian von Eclanum. Sein Leben und seine Lehre. Leipzig: J.C. Hinrichs.
- Carter, Robert E. 1962. “Chrysostom’s Ad Theodorum Lapsum and the Early Chronology of Theodore of Mopsuestia.” Vigiliae Christianae 16: 87–101.
- Dark, Kenneth Rainsbury. 2007. “Globalizing Late Antiquity: models metaphors and the realities of long-distance trade and diplomacy.” In Incipient Globalization? Long-distance contacts in the sixth century, edited by Anthea L. Harris, 3–14. Oxford: Archaeopress.
- Evans, Robert F. 1968. Pelagius. Inquiries and reappraisals. Edinburgh: Adam & Charles Black.
- Ferguson, J.M.A. 1952. Pelagius. Cambridge.
- Hartel, Guilelmus De, Margit Kamptner, eds. 1999. Paulinus Nolanus, Carmina (Corpus Scriptorum Ecclesiasticorum Latinorum 30). Austrian Academy of Sciences Press.
- Henry, René, ed. 1962. Photius, Bibliotheca. Vol. 5. Paris: Les Belles Lettres.
- Herren, Michael W., and Shirley Ann Brown. 2002. Christ in Celtic Christianity: Britain and Ireland from the fifth to the tenth century. Woodbridge: Boydell Press.
- Karfikova, Lenka. 2012. Grace and the Will according to Augustin. Brill.
- Kelly, J. N. D. 1996. Golden Mouth: The Story of John Chrysostom – Ascetic, Preacher, Bishop. London: Duckworth.
- Lamberigts, Mathijs. 2008. “Pelagius and Pelagians.” In The Oxford Handbook of Early Christian Studies, edited by S. A. Harvey and D. G. Hunter, 258–79. New York: Oxford University Press.
- Lössl, Josef. 2001. Julian von Aeclanum. Studien zu seinem Leben, seinem Werk, seiner Lehre und ihrer Überlieferung. Leiden, Boston, Köln: Brill.
- Lössl, Josef. 2003. “Julian of Aeclanum’s ‘Rationalist’ Exegesis – Albert Bruckner Revisited.” Augustiniana 53: 77–106.
- Malavasi, Giulio. 2014. “The involvement of Theodore of Mopsuestia in the Pelagian controversy: a study of Theodore’s treatise Against those who say that men sin by nature and not by will.” Augustiniana 64, no. 1/4: 227–60.
- Malingrey, Anne-Marie, and Philippe Leclercq, eds. 1988. Palladios. Dialogue sur la vie de Jean Chrysostome. SC 341, 342. Paris.
- Markus, Robert Austin. 1986. “Pelagianism: Britain and the Continent.” Journal of Ecclesiastical History 37 (2): 191–204.
- McLeod, Frederick. 2009. Theodore of Mopsuestia. London: Routledge.
- Morozova, Daria. 2021. “Show Me a Man”. Anthropology of the School of Antioch and Its Heritage in the Kyivan Tradition. Kyiv: Dukh i Litera [in Ukrainian].
- Morris, John. 1965. “Pelagian Literature.” Journal of Theological Studies 16: 26–60.
- Moulard, Anatole. 1923. Saint Jean Chrysostome, le défenseur du mariage et l’apôtre de la virginité. Paris: Gabalda.
- Müller, Veronika, ed. 2022. Julian von Aeclanum. Ad Florum liber primus. Brill.
- Myres, J.N.L. 1960. “Pelagius and the end of Roman rule in Britain.” Journal of Roman Studies 1: 21–36.
- Norris, Richard Alfred, jr. 1963. Manhood and Christ. A Study in the Christology of Theodore of Mopsuestia. Oxford: Clarendon Press.
- Perhai, Richard J. 2015. Antiochene Theoria in the Writings of Theodore of Mopsuestia and Theodoret of Cyrus. Minneapolis, Minnesota: Fortress Press.
- Rees, B. 1998. Pelagius: Life and Letters. Woodbridge: Boydell Press.
- Ribolov, S. 2017. “The Relationship between Sin and Mortality in the History of Mankind: Insights from Theodore of Mopsuestia’s Theology.” In Medieval Bulgarian Art and Letters in a Byzantine Context, edited by E. Bakalova, M. Dimitrova et al., 267–93. Sofia: American Research Center in Sofia.
- Shor, Adam M. 2011. Theodoret’s People. Social Networks and Religious Conflict in Late Roman Syria. University of California Press.
- Stavrou, Michel. 2013. “Liberté et salut chez saint Augustin et saint Jean Cassien.” Pro Orientе 37: 161–79.
- Thome, Felix. 2004. Historia contra mythos. Die Schriftauslegung Diodors von Tarsus und Theodors von Mopsuestia im Widerstreit zu Kaiser Julians und Salustius’ allegorischem Mythenverständis. Bonn: Borengässer.
- Vacandard, E. 1905. “Célibat ecclésiastique.” In Dictionnaire de théologie catholique t.2.2, 2068-2088. Paris: Letouzey et Ané.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Daria Morozova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).