Графіті «групи Олісави» та автограф короля Норвегії Хакона Ейрікссона в Софії Київській: осмислення історії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.93-105

Ключові слова:

Візантія, Русь, Софія Київська, історія, архітектура, стінопис та графіті, Святослав Хоробрий, Болгарія, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Олісава, Святополк Окаянний, Польща, Болеслав Хоробрий, Норвегія, Хакон Ейрікссон

Анотація

Статтю присвячено напису-графіті на стовпі північних хорів Софії Київської, відомому в науковому обігу як автограф варяга Якуна, без конкретизації його особи. Графіті входить до циклу, який раніше авторка разом з істориком-епіграфістом В. Корнієнком визначили як єдину групу, яку умовно назвали «графіті “групи Олісави”» та датували 1019 р. Цикл складається з восьми компактно розміщених і взаємопов’язаних між собою написів. Авторка розглядає ці графіті на новому рівні та вперше визначає Олісаву як дочку царя Болгарії Петра І, а напис Якуна – як автограф норвезького короля Хакона Ейрікссона, який правив Норвегією з перервою у 13 років: у 1014–1015 і 1028–1030 рр. Хакон був учасником княжої міжусобиці 1015–1019 рр., тенденційно висвітленої в літописанні часів Ярослава. Графіті суттєво доповнюють історичну реальність Русі, Болгарії, Польщі й Норвегії, дають змогу об’єктивно сприймати події та підтверджують раніше визначене авторкою датування Софії Київської 1011–1018 рр.

Біографія автора

Надія Нікітенко, Національний заповідник “Софія Київська”

докторка історичних наук, професорка; завідувачка науково-дослідного відділу «Інститут “Свята Софія” Національного заповідника “Софія Київська”», заслужений працівник культури України, Київ, Україна. Сфера наукових зацікавлень: історія та культура, монументальне мистецтво Візантії і Русі-України

nadinik@ukr.net

Посилання

  1. Brate, Еrik. 1925. Svenska runristare. Stockholm.
  2. Dzhakson, T. N. 2012. Islandskie korolevskie sagi o Vostochnoi Evrope. Teksty, perevod, kommentariy [The Icelandic royal sagas on Eastern Europe. Texts, translation, comments]. Moscow: Russkiy fond Sodeistviia Obrazovaniu i Nauke [in Russian].
  3. Glazyrina, G. V. 2002. Saga ob Ingvare Puteshestvennike. Tekst, perevod, kommentariy [Saga about Ingvar the Traveller. Text, translation, comment]. Moscow: Vostochnaia literatura [in Russian].
  4. Gurevich, A. Ya. 2020. Izbrannye trudy. Istoria i saga [Selected works. History and saga]. 4th ed. Moscow; Saint Petersburg [in Russian].
  5. Höfer, Manfred. 2006. Imperator Genrih II [ Kaiser Heinrich II]. Translated from German by M. V. Vasina. Moscow: AST [in Russian].
  6. Johnsen, Arne Odd. 1981. “Håkon jarl Eriksson (998–1030): Nytt kildemateriale og nye synspunkter.” ADNVAO n.s. 17: 8–15. Norwegian Edition.
  7. Kornienko, Viacheslav. 2020. Korpus grafiti Sofii Kyivskoi (XI ‒ pochatok XVIII st.), chastyna 10, tom 1: Pivnichna skhodova vezha ta khory [The graffiti corpus of St. Sophia of Kyiv (11th ‒ early 18th century), Part 10, Volume 1: Northern stair tower and choirs]. Kyiv: Horobets [in Ukrainian].
  8. Lev Diakon. 1988. Istoriia [History]. Translated by M. Kopylenko, article by M. Syuzyumov, comments by S. Ivanov; edited by G. Litavrin. Moscow: Nauka [in Russian].
  9. Litopys ruskyi za Ipatskim spyskom [ The Chronicle of Rus. The Chronicle According to the Hypatian Redaction]. 1989. Translated by L. Makhnovets. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].
  10. Litvina, A. F., and F. B. Uspenskiy. 2006. Vybor imeni u russkih kniazei v X–XVI vv. Dinasticheskaia istoria skvoz prizmu antroponimiki [Choice of a name among Russian princes in the 10–16th centuries. Dynastic history through the prism of anthroponymy]. Moscow: Indrik [in Russian].
  11. Moldovan, A. M. 1984. Slovo o zakone i blagodati Ilariona [A word about the law and grace of Hilarion]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].
  12. Nikitenko, Nadiia. 1999. Rus’ i Vizantiia v monumental’nom komplekse Sofii Kievskoi: Istoricheskaia problematika [Rus and Byzantium in the monumental complex of St. Sophia of Kyiv: Historical issues]. Kyiv: M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the NAS of Ukraine [in Russian].
  13. Nikitenko, Nadiia. 2000. “Politychni peredumovy vynyknennia Borysohlibskoho kultu: do podii 1015-1019 rr.” [“Political prerequisites for the emergence of the cult of Borys and Hlib: before the events of 1015-1019”]. In Istoria Ukrainy: malovidomi imena, podii, fakty 11: 14–26. Kyiv: Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
  14. Nikitenko, Nadiia. 2017. Vid Tsarhoroda do Kyiva: Anna Porfirorodna. Mudryi chy Okaiannyi? Istoryko-dokumentalnyi dyptykh [From Tsargorod to Kyiv: Anna Porphyrogenita. Wise or damned? Historical and documentary diptych]. Kyiv: Horobets [in Ukrainian, Russian and Armenian].
  15. Nikitenko, Nadiia. 2022. Sofia Kyivska Volodymyra Velykoho [St. Sophia of Kyiv by Volodymyr the Great]. Kyiv: Horobets [in Ukrainian].
  16. Nikitenko, Nadiia, and Viacheslav Kornienko. 2012. Drevneishiie graffiti Sofii Kievskoi i vremia yeio sozdaniia [The oldest graffiti of St. Sophia of Kyiv and the time of its creation]. Kyiv: M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the NAS of Ukraine [in Russian].
  17. Poppe, A. V. 2003. “Zemnaia gibel i nebesnoe torzhestvo Borisa i Gleba” [“Earthly death and heavenly triumph of Boris and Gleb”]. In Trudy Otdela drevnerusskoi literatury LIV: 309–312. Saint Petersburg: Dmitrii Bulanin [in Russian].
  18. Pritsak, Omeljan. 1981. The Origin of Rus’. Vol. 1: Old Scandinavian Sources other than the Sagas. Cambridge: Harvard Ukrainian Research Institute.
  19. Pritsak, Omeljan. 1997. Pokhodzhennia Rusi. T. 1: Starodavni skandynavski dzherela (krim islandskykh sag). Kyiv: Oberehy [in Ukrainian].
  20. Prodolzhatel Feofana. Zhizneopisaniia vizantiiskih tsarei [The successor of Theophanes. Lives of Byzantine kings]. 2009. Edition prepared by Ya. N. Liubarskii. 2nd ed. Saint Petersburg: Alteia. https://www.vostlit.info/Texts/rus5/TheophCont/frametext64.htm [in Russian].
  21. Senkovskii, O. I. 1858. “Eimundova saga” [“Saga of Eimund”]. In Sobranie sochinenii 5: 511–73. Translation with comments. Saint Petersburg [in Russian].
  22. Shchapov, Ya. N. 1976. Drevnerusskie kniazheskie ustavy XI‒XV vv. [Old Rus princely charters of the 11‒15th centuries]. Moscow: Nauka [in Russian].
  23. Sturluson, Snorri. 1980. “Saga ob Olave Sviatom” [“Saga of St. Olaf”]. In Krug Zemnoi [Heimskringla]. Moscow: Nauka [in Russian].
  24. Titmar of Merseburg. 2005. Khronika [ Chronicle]. In 8 books. Prepared by I. V. Diakonov. Moscow: Russkaia panorama [in Russian].
  25. Vysotskiy, Sergey. 1962. “Drevnerusskie graffiti Sofii Kievskoi” [“Old Rus graffiti in St. Sophia of Kyiv”]. In Numizmatika i epigrafika 3: 147–82. Moscow [in Russian].
  26. Vysotskiy, Sergey. 1966. Drevnerusskiye nadpisi Sofiyi Kievskoi XI‒XIV vv. [Old Rus graffiti in St. Sophia of Kyiv of the 11‒14th centuries]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].
  27. Vysotskiy, Sergey. 1976. Srednevekovye nadpisi Sofiyi Kievskoi [Medieval inscriptions in St. Sophia of Kyiv]. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-07

Як цитувати

Нікітенко, Надія. 2024. «Графіті ‘групи Олісави’ та автограф короля Норвегії Хакона Ейрікссона в Софії Київській: осмислення історії». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 7 (Серпень):93-105. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.93-105.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

ІСТОРИЧНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nadiia Nikitenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).