Храмова свідомість та іконічне мислення у вимірі давньоруської культури

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.106-117

Ключові слова:

культура, релігія, православ’я, сакральне, храм, ікона, монументальний живопис, ієротопія, софійність, міждисциплінарність, культурні практики, культурний вимір, Київ, Єрусалим

Анотація

У статті йдеться про організацію сакрального простору храму-ікони та храму-міста на прикладі давньоруських пам’яток у контексті візантійської культурно-релігійної традиції. Раніше позитивістська модель опису світу не вбачала в організації сакрального простору предмета дослідження. Проте в багатьох випадках аналіз богословських концептів або візуальних форм є недостатнім, бо деякі явища можуть бути усвідомлені лише на рівні ідеальних образів (ейдосів). Структурний задум сакрального простору постає його ієротопічним проєктом, що охоплює всі зримі та відчутні форми.
Як ієротопічні конструкти у статті розглянуто ікони («Трійця» А. Рубльова), храми (Софія Константинопольська, Софія Київська, Успенський собор Києво-Печерського монастиря), міста (Єрусалим, Київ).

Біографія автора

Руслана Демчук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

докторка культурології, професорка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна. Сфера наукових зацікавлень: східнохристиянська культура, національна ідентичність, політична міфологія

r.demchuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Averintsev, Sergey. 1999. “K uiasneniiu smysla nadpisi nad konkhoi tcentralnoi apsidy Sofii Kievskoi.” In Sofiia-Logos. Slovnyk, 214–43. Kyiv: Duch i Litera [in Russian].
  2. Borodai, Yuriy. 2008. Rozhdenie filosofskogo ponyatiya. Bog i materiya v dialoge Platona. Moscow: Savin S. A. [in Russian].
  3. Curcic, Slobodan. 2012. “Divine Light: Constructing the immaterial in Byzantine Art and Architecture.” In Architecture of the Sacred: Space, Ritual, and Experience from Classical Greece to Byzantium, edited by Bonna D. Wescoat, Robert G. Ousterhout, 307–337. Cambridge University Press.
  4. Demchuk, Ruslana. 2008. Khram Sofii u symvolichnomu prostori Rusi-Ukrainy. Kyiv: Publishing House “Kyiv-Mohyla Academy” [in Ukrainian].
  5. Demchuk, Ruslana. 2013. “Sofiia Kyivska yak iierotopichnyi proekt.” In Sofiiski chytannia. Materialy IV mizhnarodnoi konferentsii “Khrystyianski sviatyni – Skryzhali Vichnosti, Mudrosti i Krasy: novi hrani piznannia” (m. Kyiv, 26-27 travnia 2011), 49–54. Kyiv [in Ukrainian].
  6. Diehl, Charles. 1908. Yustinian i vizantijskaya civilizaciya v VI veke [Justinien et la civilisation byzantine au VI-e siècle]. Saint Petersburg: Tip. Altshulera [in Russian].
  7. Eliade, Mircea. 2001. “Sviashchenne i myrske.” Translated by Halyna Korian. In Mefistofel i Androhin, 7–116. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
  8. Flier, Michael. 1992. “The Iconology of Royal Ritual in Sixteenth-Century Muscovy.” In Byzantine Studies: Essays on the Slavic World and the Eleventh Century, 53–76. New York: New Rochelle.
  9. Frejberg, Lidiya. 1974. “Vizantijskaya poeziya IV–X vv. i antichnye tradicii.” In Vizantijskaya literatura, edited by S. S. Averintsev, 53–58. Moscow: Nauka [in Russian].
  10. Godovanets, Yuriy. 2011. “Ikona iz sveta v prostranstve Sofii Konstantinopolskoj.” In Prostranstvennye ikony. Performativnoe v Vizantii i Drevnej Rusi, edited by A. M. Lidov, 119–37. Moscow: Indrik [in Russian].
  11. Harrington, Mіchael. 2004. Sacred Place in Early Medieval Neoplatonism. New York: Palgrave.
  12. Heidegger, Martin. 1993. “Istok hudozhestvennogo tvoreniya.” In Raboty i razmyshleniya raznyh let. Translated from German by A. V. Mihailov, 47–120. Moscow: Gnozis [in Russian].
  13. Hnidets, Rostyslav. 2010. “Svitlove proiavlennia sakralnoho prostoru v arkhitekturi ukrainskykh khramiv.” Problemy teorii i istorii arkhitektury Ukrainy 10: 158–66 [in Ukrainian].
  14. Ilarion. 1967. “Slovo o Zakoni i Blahodati.” In Khrestomatiia davnoi ukrainskoi literatury, 44–7. Kyiv: Radianska shkola.
  15. Isar, Nicoletta. 2006. “Chorography (Chôra, Chôros) – A Performative Paradigm of Creation of Sacred Space in Byzantium.” In Hierotopy: The Creation of Sacred Spaces in Byzantium and Medieval Russia, 59–90. http://hierotopy.ru/contents/CreationOfSacralSpaces_02_Isar_Chorography_2006_EngRus.pdf.
  16. Klejn, Lev. 2004. Voskreshenie Peruna. K rekonstrukcii vostochnoslavyanskogo yazychestva. Saint Petersburg: Evraziya [in Russian].
  17. Knabe, Georgiy. 1999. Russkaya Antichnost. Soderzhanie, rol i sudba antichnogo naslediya v kulture Rossii. Moscow: RGGU [in Russian].
  18. Lampe, Geoffrey. 1961. A Patristic Greek Lexicon. Oxford: At the Clarendon Press.
  19. Liepakhin, Valeriy. 2001. Ikona ta ikonichnist. Translated from Russian by Taras Tymo. Lviv: Svichado [in Ukrainian].
  20. Nelson, Robert. 1989. “The Discourse of Icons: Then and Now.” Art History 12, no. 2 (June): 144–57.
  21. Nora, Pierre. 2014. Teperishnie, natsiia, pamiat [ Présent, nation, mémoire]. Translated by Andrii Riepa. Kyiv: Klio [in Ukrainian].
  22. Osadcha, Olena. 2015. “Ideia choros yak osnovnyi pryntsyp sakralnoho prostoru khramu (na prykladi soboru Sofii Kyivskoi).” In Ukrainska Akademiia Mystetstv. Doslidnytski ta naukovo-metodychni pratsi 24, edited by O. V. Kovalchuk, 109–117. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
  23. Panofsky, Erwin. 1979. Abbot Suger on the Abbey Church of St. Denis and Its Art Treasures. Princeton: Princeton University Press.
  24. Pateryk Kyievo Pecherskyi. 2001. 2nd ed. Kyiv: Publishing House “Kyiv-Mohyla Academy” [in Ukrainian].
  25. Prokopij Kesarijskij. 1939. “O postroikah.” Translated by S. P. Kondratev. Vestnik drevnei istorii 4: 203–223 [in Russian].
  26. Radzivillovskaya letopis. 1989. Polnoe Sobranie Russkih Letopisej, edited by B. A. Rybakov. Vol. 38. Leningrad: Nauka [in Russian].
  27. Redin, Egor. 1916. “Hristianskaya topografiya” Kozmy Indikoplova po grecheskim i russkim spiskam, edited by D. V. Ajnalov. Moscow: Tip. G. Lissnera i D. Sobko [in Russian].
  28. Shevchenko, Taras. 2014. “Varnak.” In Kobzar, 214–16. Kharkiv: Shkola [in Ukrainian].
  29. Shukurov, Sharip. 2002. Obraz hrama. Imago temple. Moscow: Progress-Traditciia [in Russian].
  30. Skazanie o Sv. Sofii Caregradskoi. Pamyatnik drevnei russkoi pismennosti ishoda XII veka (arhim. Leonid). 1889. Pamiatniki drevnei pismennosti i iskusstva 78: 1–29. Saint Petersburg [in Russian].
  31. Vagner, Georgiy. 1990. Iskusstvo myslit v kamne. (Opyt funkcionalnoi tipologii pamyatnikov drevnerusskoi arhitektury), edited by T. I. Makarova. Moscow: Nauka [in Russian].
  32. Yakovenko, Igor. 1996. “Hudozhestvennoe soznanie i gorodskaya sreda (v ih vzaimodejstvii i sozidanii).” Gorod i iskusstvo: subekty sociokulturnogo dialoga, edited by T. V. Stepushina, Ye. V. Saiko, 20–25. Moscow: Nauka [in Russian].
  33. Zimin, Aleksandr. 1963. “Pamyat i pohvala Iakova Mniha i zhitie knyazya Vladimira po drevnejshemu spisku.” Kratkie soobsheniya Instituta slavyanovedeniya AN SSSR 37: 66–75. Moscow [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-07

Як цитувати

Демчук, Руслана. 2024. «Храмова свідомість та іконічне мислення у вимірі давньоруської культури». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 7 (Серпень):106-17. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.106-117.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

КУЛЬТУРНА ТЕМЕНОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Ruslana Demchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).