Перцепція образотворчого мистецтва: від традиційних підходів ХІХ століття до сучасності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.155-163

Ключові слова:

культура, мистецька практика, образотворче мистецтво, візуальна культура, культурні проблеми, семіотика, образність, методи мистецтвознавства, іконологія, іконографія, зорова кінестезія, перцепція, аперцепція, автор, символічна цінність

Анотація

Статтю присвячено проблемі трансформації сприйняття образотворчого мистецтва в різні епохи. Низка ключових для ХІХ століття методів дослідження зображувального мистецтва спиралась на принцип читання та інтерпретації інформації, зафіксованої у вигляді візуального зображення (образу). Перехід у 1990-х роках від лінгвістичного до візуального повороту у філософських і культурологічних студіях по-новому поставив проблему сприйняття мистецтва, зробивши центральною дослідницькою перспективою проблему перцепції (тобто сенсорного, фізичного сприйняття твору), а також аперцепції (перцепції, супроводжуваної усвідомленням). У статті також розглянуто роль постатей автора і читача/глядача твору мистецтва, які створюють середовище унікальної за своєю природою комунікації. Досліджено проблему символічної цінності твору образотворчого мистецтва.

Біографія автора

Надія Тимчук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидатка культурології, завідувачка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна. Сфера наукових зацікавлень: історія мистецтв, сучасне мистецтво, художній ринок, музей

n.pavlichenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Arnheim, Rudolf. 1997. Art and Visual Perception, Second Edition. A Psychology of the Creative Eye, Fiftieth Anniversary Printing. Berkeley: University of California Press.
  2. Barthes, Roland. 1977. “The death of the author.” In Image, music, text. Translated by S. Heath, 142–8. London: Fontana.
  3. Bataieva, Kateryna. 2017. Vizualne vid antychnosti do postsuchasnosti. Kyiv: Condor Publishing House [in Ukrainian].
  4. Berger, John. 2020. Iak my bachymo. Translated by Yaroslava Strikha. Kharkiv: IST Publishing [in Ukrainian].
  5. Boylan, Alexis L. 2021. Visualna Kultura. Кyiv: ArtHuss [in Ukrainian].
  6. Brazhnik, Olena. 2010. “Stylizatsiia ta obraznist u vizualnomu mystetstvi.” In Aktualni problemy mystetskoi praktyky i mystetstvoznavchoi nauky 3: 113–8 [in Ukrainian].
  7. Briukhovetska, Olga. 2018. “Vizualnyi povorot u kulturi i kulturolohii.” In Kulturolohiia: Mohylianska shkola, edited by M. A. Sobutskyi, D. O. Korol, Yu. V. Dzhulay; NaUKMA, 130–65. Kyiv: Oleh Filiuk. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/15232 [in Ukrainian].
  8. Crary, Jonathan. Techniques of the Observer: On Vision and Modernity in the Nineteenth Century. MIT Press, 1992.
  9. Farthing, Stephen. 2019. Istoriia mystetstva vid naidavnishykh chasiv do sohodennia. Translated by A. Pityk, K. Hrytsaichuk, Iu. Yefremov, Iu. Syroid, O. Larikova. Kharkiv: Vivat [in Ukrainian].
  10. Fichant, Michel. 2012. “Perception, Apperception.” Sententiae 2: 193–201. https://doi.org/10.22240/sent27.02.193 [in Ukrainian].
  11. Gadamer, Hans-Georg. 1986. The Relevance of the Beautiful and Other Essays. Translated by Nicholas Walker, edited by Robert Bernasconi. Cambridge: Cambridge University Press.
  12. Gaskell, Ivan. 2010. “Vizualna istoriia.” In Novi pidkhody do istoriopysannia, edited by P. Berk. Translated by Tetiana Portnova and Andrii Portnov, 221–55. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
  13. Gibson, James J. 1979. The Ecological Approach to Visual Perception. Boston: Houghton Mifflin.
  14. Graw, Isabelle. 2009. High Price: Art Between the Market and Celebrity Culture. Translated by Nicholas Grindell. Berlin: Sternberg Press.
  15. Heidegger, Martin. 2006. Mindfulness. Translated by Parvis Emad and Thomas Kalary. London: Continuum Books.
  16. Klekovkin, Oleksandr. 2017. Mystetstvo: Metodolohiia doslidzhennia. Methodological Guide. Modern Art Research Institute of the National Academy of Arts of Ukraine. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
  17. Lukianets, Valentyn. 2002. “Linhvistychnyi povorot.” In Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk, edited by V. I. Shynkaruk et al., 332–3. Kyiv: Hryhoriy Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine : Abrys [in Ukrainian].
  18. Pavlichenko, Nadiia. 2022. “Evolution of the Artist’s Profession as an Important Factor in the Art Market Development (from Antiquity to the Renaissance).” The Culturology Ideas 21, no. 1: 113–27. https://doi.org/10.37627/2311-9489-21-2022-1.113-127 [in Ukrainian].
  19. Shabanova, Yuliia. 2019. Filosofiia kultury. Dnipro: LIRA [in Ukrainian].
  20. Wölfflin, Heinrich. 2012. Principles of Art History. The Problem of the Development of Style in Later Art. Dover Publications.
  21. Wood, Christopher. 2019. A History of Art History. Princeton University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-07

Як цитувати

Тимчук, Надія. 2024. «Перцепція образотворчого мистецтва: від традиційних підходів ХІХ століття до сучасності». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 7 (Серпень):155-63. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2024.7.155-163.

Номер

Том 7 (2024): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

СЕМІОТИКА КУЛЬТУРНИХ НАРАТИВІВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nadiia Tymchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).