Політична теологія «руского міра»: теоретичні витоки та академічна інституалізація

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.43-52

Ключові слова:

слов’янофільство, месіанство, православ’я, російська експансія, культурологічні проблеми, культурологічні дослідження, міждисциплінарність

Анотація

У статті проаналізовано витоки концепції «руского міра» з теоретичних розробок слов’янофілів. Слов’янофільство у своїх основних тезах ніколи не зникало з історіософського дискурсу Росії, лише адаптувалося під актуальний політичний контекст.
Через відповідні соціокультурні трансформації «богослов’я соборності» подолало шлях у два століття від ретроутопії до геополітичної технології. Своєрідної реінкарнації та актуалізації слов’янофільська проблематика набула в процесі академічної рефлексії на ІІ Культурологічному конгресі 2008 р. під машкарою ідеології «руского міра». У цьому ж мейнстримі РПЦ декларувала гностичну ексклюзивність російського православ’я всупереч вченню християнського універсалізму, викладеному ще апостолом Павлом у Новому Заповіті.
Нині псевдоісторичні конструкти путінської неоімперії реалізовано у формі широкомасштабної експансії проти України.
У статті наголошено на важливості гуманітарних досліджень з російської проблематики саме українськими науковцями, зокрема, щоб завадити подальшому поширенню російських міфологічних наративів, які призвели до ідеологічного обґрунтування військової агресії РФ проти України та актів геноциду стосовно українського народу (Рафал Лемкін).

Біографія автора

Руслана Демчук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

докторка культурології; професорка кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна.
Сфера наукових зацікавлень: східнохристиянська культура, національна ідентичність, політична міфологія.
r.demchuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Agafonov, S. Yu. 2008. “O neobkhodimosti ucheta ‘russkoi idei’ dlia poiska vzaimoponimaniia pri postroenii dialoga kultur.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 434–35. Saint Petersburg [in Russian].
  2. Atanovskiy, S. N. 2008. “Vozvrashchenie sootechestvennikov, prozhivaiushchikh za rubezhom na Rodinu, kak natcionalnokulturnaia problema.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 439. Saint Petersburg [in Russian].
  3. Besançon, Alain. 2017. Sviata Rus [Sainte Russie]. Translated by Taras Marusyk. Kyiv: Klio [in Ukrainian].
  4. Bohutskyi, Artem. 2024. “Ideolohichna ekspansiia rosiiskykh kulturnykh praktyk: literaturnyi aspekt.” In Ruslana Demchuk, Oleksandra Oliinyk, Oleksandr Butsenko, Denys Korol, and Artem Bohutskyi. Kulturni praktyky v konteksti modernykh tendentsii hlobalizatsii, 115–45. Kyiv: Institute for Cultural Research of the National Academy of Arts of Ukraine. https://doi.org/10.5281/zenodo.15240462 [in Ukrainian].
  5. Chernomorets, Yurii. 2009. “Russkiy mir Patriarha Kirilla (s bolyu za sudbu RPTs i lichno Patriarha.” Relihiino-informatsiina sluzhba Ukrainy, November 6 [in Russian].
  6. Chernyishova, A. V. 2008. “Russkaya ideya kak osnova duhovnogo i kulturnogo vozrozhdeniya Rossii.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 427–28. Saint Petersburg [in Russian].
  7. Demchuk, Ruslana. 2015. “Vizantiiskyi mif rosiiskoi ‘relihiinoi filosofii’ XIX st.” Naukovi zapysky NaUKMA 166 (Teoriia ta istoriia kultury): 25–32 [in Ukrainian].
  8. ———. 2020. “Postmaidanna mifolohiia u reprezentatsii politychnoi elity.” In Revoliutsiia Hidnosti: na shliakhu do istorii, edited by I. Poshyvailo, L. Onyshko, 64–75. Kyiv: Natsionalnyi muzei Revoliutsii Hidnosti [in Ukrainian].
  9. Devonina, V. A. 2008. “’Russkiy mir’ XXI veka: problema granits.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 428. Saint Petersburg [in Russian].
  10. Kireevskiy, I. V. 1979. Kritika i estetika. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  11. Ksenofontov, V. N. 2008. “Russkiy mir: kriterii i osobennosti realizatsii.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 424. Saint Petersburg [in Russian].
  12. Kyrydon, A. M. 2022. “Russkiy mir.’ In Velyka ukrainska entsyklopediia. https://vue.gov.ua/%C2%AB%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80%C2%BB [in Ukrainian].
  13. Mosiakina, Tina. 2024. “Mediocrity: A New Type of Personality Cult.” The Culturology Ideas 26 (2): 180–88. https://doi.org/10.37627/2311-9489-26-2024-2.180-188 [in Ukrainian].
  14. Peskov, A. M. 1993. “Germanskiy kompleks slavyanofilov.” In Rossiya i Germaniya: Opyit filosofskogo dialoga, 53–94. Moscow: Medium [in Russian].
  15. Putin, Vladimir. 2012. “Rossiya: natsionalnyiy vopros.” Nezavisimaya gazeta, January 23. http://www.ng.ru/politics/2012-01-23/1_national.html [in Russian].
  16. Sapronov, P. A. 2008. Russkaya filosofiya. Problema svoeobraziya i osnovnyie linii razvitiya. Saint Petersburg: Gumanitarnaya kademiya [in Russian].
  17. Schelling, Friedrich Wilhelm Joseph. 1936. Sistema transtsendentalnogo idealizma [System of transcendental idealism]. Leningrad: OGIZ; SOTsEKGIZ [in Russian].
  18. Sidorenko, Sergey. 2009. “’Oshibka rezidenta’: Patriarh Kirill i russkiy mir.” Relihiia v Ukraini, November 11. https://www.religion.in.ua/main/analitica/page,1,4,2314-oshibka-rezidentapatriarx-kirill-i-russkij-mir.html [in Russian].
  19. Tsvetkov, S. V. 2008. “Napadenie flota rusov v 860 g. na Konstantinopol kak nachalo ‘russkogo mira’.” In Vtoroi Rossiiskii kulturologicheskii kongress s mezhdunarodnym uchastiem “Kulturnoe mnogoobrazie: ot proshlogo k budushchemu”. Tezisy dokladov i soobshchenii (Sankt-Peterburg, 25–29 noiabria 2008 g.), 432–33. Saint Petersburg [in Russian].
  20. Walicki, Andrzej. 1964. W kręgu konserwatywnej utopii : struktura i przemiany rosyjskiego słowianofilstwa. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN [in Polish].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-09

Як цитувати

Демчук, Руслана. 2025. «Політична теологія ‘руского міра’: теоретичні витоки та академічна інституалізація». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 8 (Липень):43-52. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.43-52.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Культорографія російсько-української війни

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ruslana Demchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).