Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.65-80

Ключові слова:

криза, лихо, катастрофізм, культурна резильєнтність, Ель-Ніньйо, доколумбове Перу, Норте-Чико, первинний урбанізм, архітектурний монументалізм, соціокультурні трансформації, цивілізаційні процеси, культурні проблеми, культурна праісторія, соціокультурний простір, міждисциплінарність

Анотація

На прикладі доколумбового перуанського суспільства докерамічної епохи (3500/3300–1800 рр. до н. е.) розглянуто регулярний природний катастрофізм (Ель-Ніньйо), який демонструє проблематику кризових соціокультурних викликів, здолавши які суспільство здатне вийти на новий рівень. Якщо ж суспільство не готове до подібних викликів, воно прямує до колапсу, що можна побачити на матеріалах старожитностей Норте-Чико та урбаністичного центру Караль.
Археологічний матеріал цієї спільноти свідчить про прояви масової згуртованості та щільних мережевих зв’язків, підкріплених потребою в масових церемоніях у монументальних забудовах урбаністичних центрів докерамічної епохи. Подібні спостереження слугують цікавим актуальним прикладом до сучасних світових проблем з відповіддю на новітні виклики та катастрофи.
Побічно автор загострює увагу на самобутності андських цивілізацій та принциповій помилковості проводити прямі історико-культурні та археологічні типологічні паралелі між перуанськими суспільствами та відомими культурами й цивілізаціями Близького Сходу.

Біографія автора

Денис Король, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат культурології, доцент; доцент кафедри культурології факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), Київ, Україна.
Сфера наукових зацікавлень: цивілізаційні процеси; соціокультурні трансформації; проблеми цифрової цивілізації; уявлення про смерть і потойбіччя; архаїчна іконологія; скандинавістика.
d.korol@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Andina News Agency. 2016. “Caral, the legacy.” Agencia de Noticias Andina, July 28. https://youtu.be/GaiE507vsOs/
  2. Arjava, Antti. 2005. “The Mystery Cloud of 536 CE in the Mediterranean Sources.” Dumbarton Oaks Papers 59: 73–94.
  3. Barrios, Roberto E. 2017. “What Does Catastrophe Reveal for Whom? The Anthropology of Crises and Disasters at the Onset of the Anthropocene.” Annual Review of Anthropology 46 (1): 151–66.
  4. Berezkin, Yurii. 2013. “Itogi obzora po obshchestvam Novogo Sveta.” In Mezhdu obshchinoi i gosudarstvom. Srednemasshtabnie obshchestva Nuklearnoi Ameriki i Perednei Azii v istoricheskoi dinamike. Saint Petersburg: Nauka (Kunstkamera Petropolitana) [in Russian].
  5. Burger, Richard L. 2008. “Chavín de Huántar and Its Sphere of Influence.” In The Handbook of South American Archaeology, edited by Helaine Silverman and William Isbell, 681–706. Springer.
  6. ———. 2014. “The Development of Early Peruvian Civilisation (2600–300 BCE).” In The Cambridge World Prehistory, edited by Colin Renfrew and Paul Bahn, 1075–97. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CHO9781139017831.072.
  7. Butzer, Karl W. 2012. “Collapse, Environment, and Society.” Proceedings of the national Academy of Sciences USA 109 (10): 3632–39.
  8. Carneiro, Robert L. 1970. “A Theory of the Origin of the State: Traditional theories of state origins are considered and rejected in favor of a new ecological hypothesis.” Science 169 (3947): 733–38.
  9. ———. 2012a. “The Circumscription Theory: A Clarification, Amplification, and Reformulation.” Social Evolution and History 11 (2): 5–30.
  10. ———. 2012b. “Answers to Critiques.” Social Evolution and History 11 (2): 131–90.
  11. Caviedes, César N. 2001. El Niño in History: Storming Through the Ages. University Press of Florida.
  12. Chamussy, Vincent, and Nicolas Goepfert. 2019. “From Warless to Warlike Times in the Central Andes: the Origins of Institutional War between Moche and Casma Valleys, Northern Coast of Peru.” Americae. European Journal of Americanist Archaeology 4: 7–36.
  13. Cowgill, George L. 2004. “Origins and Development of Urbanism: Archaeological Perspectives.” Annual Review of Anthropology 33 (1): 525–49.
  14. Daniel, Glyn Edmund. 1968. The first civilizations: the archaeology of their origins. Crowell.
  15. Diamond, Jared M. 2005. Collapse: How Societies Choose to Fail or Succeed. Viking books.
  16. Dillehay, Tom D., and Alan L. Kolata. 2004. “Long-term Human Response to Uncertain Environmental Conditions in the Andes.” Proceedings of the National Academy of Sciences 101 (12): 4325–30.
  17. Edwards, Phillip C. 2024. “A Long History of Home-bases, Huts, Houses, Villages, Towns, Cities and Megacities.” Journal of Big History VII (4): 1–37. https://doi.org/10.22339/jbh.v7i4.7401.
  18. El Hadri, Youssef, Mykola Berlinskyi, Mariia Slizhe, and Kateryna Holovchenko. 2024. “Influence of the Sea Surface Temperature of Equatorial Pacific Ocean on the Tropical Cyclones Activity.” Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Geology. Geography. Ecology” 60: 284–91. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2024-60-20.
  19. Gibson, D. Blair. 2012. “Carneiro’s Social Circumscription theory: Necessary but not Sufficient.” Social Evolution & History 11 (2): 51–5.
  20. Goldstein, Paul S., and Francis J. Magilligan. 2011. “Hazard, risk and agrarian adaptations in a hyperarid watershed: El Niño floods, streambank erosion, and the cultural bounds of vulnerability in the Andean Middle Horizon.” Catena 85 (2): 155–67.
  21. Grove, Richard, and George Adamson. 2018a. El Niño in World History (Palgrave Studies in World Environmental History). Palgrave Macmillan.
  22. ———. 2018b. “El Niño in Prehistory.” In El Niño in World History (Palgrave Studies in World Environmental History), 19–48. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1057/978-1-137-45740-0_2.
  23. Haas, Jonathan, and Winifred Creamer. 2006. “Crucible of Andean civilization: The Peruvian coast from 3000 to 1800 BC.” Current Anthropology 47 (5): 745–75.
  24. Haas, Jonathan, Winifred Creamer, and Alvaro Ruiz. 2004a. “Dating the Late Archaic occupation of the Norte Chico region in Peru.” Nature 432 (7020): 1020–23.
  25. ———. 2004b. “Power and the Emergence of Complex Polities in the Peruvian Preceramic.” Archeological Papers of the American Anthropological Association 14 (1) [Special Issue: Foundations of Power in the Prehispanic Andes]: 37–52.
  26. Haldon, John, and Dominik Fleitmann. 2024. “A Sixth-Century CE Drought in Arabia New Palaeoclimate Data and Some Historical Implications.” Journal of Late Antique, Islamic and Byzantine Studies 3 (1–2): 1–45.
  27. Hoffman, Susanna M., and Anthony Oliver-Smith. 2002. “Introduction. Why Anthropologists Should Study Disasters.” In Catastrophe & Culture. The Anthropology of Disaster, 03–22.
  28. School for Advanced Research Press. Ikehara-Tsukayama, Hugo C. 2021. “Unfinished monumental projects and institutional crisis in the early pre-Columbian Andes.” Journal of Anthropological Archaeology 61: 101267.
  29. Jacobson, Matthew J. 2022. “Archaeological Evidence for Community Resilience and Sustainability: A Bibliometric and Quantitative Review.” Sustainability 14 (24): 16591.
  30. Jaffe, Yitzchak, Ari Caramanica, and Max D. Price. 2023. “Towards an antifragility framework in past human–environment dynamics.” Humanities and Social Sciences Communications 10 (1): 1–12.
  31. Jennings, Justin. 2008. “Catastrophe, Revitalization and Religious Change on the Prehispanic North Coast of Peru.” Cambridge Archaeological Journal 18 (2): 177–94.
  32. Kluckhohn, Clyde. 1960. “The moral order in the expanding society.” In City Invincible: A Symposium on Urbanization and Cultural Development in the Ancient Near East [Held at the Oriental Institute of the University of Chicago, December 4-7, 1958] [edited by Carl H. Kraeling and Robert McC. Adams], 391–404.
  33. Korol, Denys. 2015. “Göbekli Tepe & Norte Chico: Structural Monumentalism and Protocivilization Manifestations in Prepottery Societies.” Magisterium 59 (Culturology): 66–78. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/82a8a470-e0f9-48dc-a5cb-c6e37c6f1d8b/content.
  34. Løvschal, Mette. 2022. “Retranslating Resilience Theory in Archaeology.” Annual Review of Anthropology 51: 195–211.
  35. Löwenborg, Daniel. 2012. “An Iron Age shock doctrine: did the AD 536-7 event trigger large-scale social changes in the Mälaren valley area?” Journal of Archaeology and Ancient History (JAAH) 4: 1–29.
  36. Makowski, Krzysztof. 2008. “Andean Urbanism.” In The Handbook of South American Archaeology, edited by Helaine Silverman and William Isbell, 633–57. Springer.
  37. Mann, Charles C. 2005. “Oldest civilization in the Americas revealed.” Science 307: 34–35. AAAS.
  38. Middleton, Guy D. 2017. “The show must go on: Collapse, resilience, and transformation in 21st-century archaeology.” Reviews in Anthropology 46 (2–3): 78–105.
  39. Moscol Gonzales, Jorge. 2018. “El conocimiento anatómico en el Perú preincaico.” Revista de la Asociación Médica Argentina 131 (4): 4–11 [in Spanish].
  40. Moseley, Michael E. 1992. “Maritime Foundations and Multilinear Evolution: Retrospect and Prospect.” Andean Past 3: 5–42. Ithica.
  41. ———. 2005. “The maritime foundations of Andean civilization: An evolving hypothesis.” Hall of Maat. https://www.hallofmaat. com/ancientamerican/the-maritime-foundations-of-andeancivilization-an-evolving-hypothesis/
  42. Newfield, Timothy P. 2016. “Mysterious and mortiferous clouds: The climate cooling and disease burden of Late Antiquity.” Late Antique Archaeology 12 (1): 89–115.
  43. Nostro, María Esther. 2020. “Caral Civilization, the oldest jewel in America.” Hilario. Artes Letras Oficios. June 16. https://www.hilariobooks.com/blog-article.php?slug_es=civilizacion-caralla-joya-mas-antigua-de-america&lang=en.
  44. Ortlieb, Luc, Marc Fournier, and José Macharé. 1993. “Beach-ridge series in northern Peru: Chronology, correlation and relationship with major Late Holocene El Niño events.” Bulletin de l’Institut Français d’Etudes Andines 22 (1): 191–212.
  45. Ortloff, Charles R. 2022. “Caral, South America’s Oldest City (2600–1600 BC): ENSO Environmental Changes Influencing the Late Archaic Period Site on the North Central Coast of Peru.” Water 14 (9): 1403. https://doi.org/10.3390/w14091403.
  46. Ortloff, Charles R., and Michael E. Moseley. 2012. “2600-1800 BCE Caral: Environmental Change at a Late Archaic Period Site on North Central Coast Peru.” Ñawpa Pacha [Journal of the Institute of Andean Studies] 32 (2): 189–206. https://doi.org/10.1179/naw.2012.32.2.189.
  47. Pantaleon, Miguel. 2023. “Crises, resilience, and complex systems.” National Preparedness Commission, May 22. https://nationalpreparednesscommission.uk/publications/crisesresilience-and-complex-systems/
  48. Pezo-Lanfranco, Luis, and André Carlo Colonese. 2024. “The role of farming and fishing in the rise of social complexity in the Central Andes: a stable isotope perspective.” Scientific Reports 14 (1): 4582.
  49. Piscitelli, Matthew. 2017. “Pathways to social complexity in the Norte Chico region of Peru.” In Feast, Famine or Fighting? Multiple Pathways to Social Complexity, edited by Richard J. Chacon, Rubén G. Mendoza, 393–415. Springer International Publishing.
  50. Pozorski, Shelia, and Thomas Pozorski. 2005. “Architecture and chronology at the site of Sechín Alto, Casma Valley, Peru.” Journal of Field Archaeology 30 (2): 143–61.
  51. ———. 2008. “Early cultural complexity on the coast of Peru.” In The Handbook of South American Archaeology, edited by Helaine Silverman and William Isbell, 607–31. Springer.
  52. Prieto, Gabriel. 2020. “The fisherman’s garden: Horticultural practices in a second millennium maritime community of the North Coast of Peru.” In Maritime Communities of the Ancient Andes, edited by G. Prieto and D. H. Sandweiss, 218–46. University Press of Florida.
  53. Quilter, Jeffrey. 1991. “Late Preceramic Peru.” Journal of World Prehistory 5 (4): 387–438. https://doi.org/10.1007/BF00978475.
  54. Riris, Philip. 2018. “Dates as data revisited: A statistical examination of the Peruvian preceramic radiocarbon record.” Journal of Archaeological Science 97: 67–76.
  55. Roscoe, Paul. 2008. “Catastrophe and the emergence of political complexity: a social anthropological model.” In El Niño, Catastrophism, and Culture Change in Ancient America, edited by D.H. Sandweiss and J. Quilter, 77–100. Dumbarton Oaks.
  56. Sandweiss, Daniel H., and Jeffrey Quilter, eds. 2008. El Niño, Catastrophism, and Culture Change in Ancient America. Dumbarton Oaks Research Library and Collection (Harvard University Press).
  57. Sandweiss, Daniel H., and Jeffrey Quilter. 2012. “Collation, correlation, and causation in the prehistory of coastal Peru.” In Surviving Sudden Environmental Change. Understanding Hazards, Mitigating Impacts, Avoiding Disasters, edited by Jago Cooper and Payson Sheets, 117–39. University Press of Colorado. https://www.upcolorado.com/excerpts/9781607321682.pdf.
  58. Sandweiss, Daniel H., and Kirk Maasch. 2020. “El Niño as Catastrophe.” In Going Forward by Looking Back: Archaeological Perspectives on Socio-Ecological Crisis, Response, and Collapse 3, 367–96.
  59. Sandweiss, Daniel H., Kirk Maasch, and Alice Kelley. 2024. “El Niño in Peru: Archaeological perspectives.” Arqueológicas 33: 17–48.
  60. Sandweiss, Daniel H., Kirk Maasch, et al. 2007. “Mid-Holocene climate and culture change in coastal Peru.” In Climate Change and Cultural Dynamics, edited by D. Anderson, K. Maasch, and D. Sandweiss, 25–50. Elsevier, Academic Press.
  61. Sandweiss, Daniel H., Ruth Shady Solís, Michael E. Moseley, et al. 2009. “Environmental change and economic development in coastal Peru between 5,800 and 3,600 years ago.” Proceedings of the National Academy of Sciences USA 106 (5): 1359–63.
  62. Shady Solís, Ruth, Jonathan Haas, and Winifred Creamer. 2001. “Dating Caral, a Preceramic Site in the Supe Valley on the Central Coast of Peru.” Science 292: 723–6.
  63. Shady Solís, Ruth. 2014. “La civilización Caral: Paisaje cultural y sistema social.” Senri Ethnological Studies 89: 51–103 [in Spanish].
  64. ———. 2020. “Caral: The sacred city.” In Encyclopedia of Global Archaeology, edited by Claire Smith, 1792–95. Springer International Publishing.
  65. Silverman, Helaine, and William Isbell, eds. 2008. The Handbook of South American Archaeology. Springer.
  66. Smith, Sidney. 1954. “Events in Arabia in the 6th Century AD.” Bulletin of the School of Oriental and African Studies 16 (3): 425–68.
  67. Stewart, Mathew, Christopher W. Carleton, and Huw S. Groucutt. 2022. “Extreme events in biological, societal, and earth sciences: a systematic review of the literature.” Frontiers in Earth Science 10: 786829. https://doi.org/10.3389/feart.2022.786829.
  68. Taleb, Nassim Nicholas. 2012. AntiFragile: Things that Gain from Disorder. Random House & Penguin.
  69. Thompson, Amy E., Jessica Munson, et al. 2025. “Assessing neighborhoods, wealth differentials, and perceived inequality in preindustrial societies.” PNAS: Proceedings of the National Academy of Sciences USA 122 (16): e2400699121. https://doi.org/10.1073/pnas.2400699121.
  70. Toynbee, Arnold. 1972. A Study on History. The new one-volume edition. Illustrated. Oxford University Press.
  71. Van Buren, Mary. 2001. “The archaeology of El Niño events and other “natural” disasters.” Journal of Archaeological Method
  72. and Theory 8 (2): 129–49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-09

Як цитувати

Король, Денис. 2025. «Криза як стимул соціокультурних і цивілізаційних трансформацій: регулярний катастрофізм узбережжя Перу». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 8 (Липень):65-80. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.65-80.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Історична та Доісторична Культурологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Denys Korol

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).