Лаврська знахідка — барельєф «Оранта з пристоячими прпп. Антонієм і Феодосієм Печерськими» та політична (не)доцільність

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.92-103

Ключові слова:

лаврський триптих, Велика Церква Печерська, Успенський собор, Києво-Печерська лавра, Велика лаврська дзвіниця, Дзвіниця Успенського собору, Київський князь, Слуцьк, Польський король, Великий гетьман Литовський, Річ Посполита, Польське (Січневе) повстання, Казимир, Симеон (Семен) Олелькович, Оранта, прп. Антоній Печерський, прп. Феодосій Печерський, Микола Закревський, Петро Лебединцев, Михайло Максимович

Анотація

У статті розглянуто обставини випадкового знайдення протоієреєм Петром Лебединцевим на південному, північному та західному фасадах Великої лаврської дзвіниці трьох роз’єднаних частин барельєфа «Оранта з пристоячими прпп. Антонієм і Феодосієм Печерськими» з меморіальним підписом (1470 р.). Створення триптиха було присвячено відновленню Успенського собору Києво-Печерської лаври — Великої Печерської церкви, укотре розореної і розграбованої під час набігу орд 1416 р. мангитського еміра Едигея. Церкву було відновлено під патронатом останнього Київського князя Симеона (Семена) Олельковича, якого в ній і було поховано того ж 1470 р. З середини XVIII ст. триптих, розділений по вертикалі на окремі образи преподобних і Оранти, прикрашав нову Велику лаврську дзвіницю, а розташування фігур на ній набуло нового змісту.
Авторка шукає причину певного замовчування в Україні давнього триптиха, знайденого на стінах дзвіниці у 1860-х рр. протоієреєм, церковним істориком П. Лебединцевим, у контексті тогочасних історичних подій, до яких було залучено Правобережну Україну і Київ зокрема. Завдяки дослідженню епістолярію П. Лебединцева було поточнено датування знайдення триптиха.

Біографія автора

Олена Черняхівська, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»

кандидатка історичних наук; провідна наукова співробітниця відділу наукової реставрації, консервації та експертизи рухомих пам’яток Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Київ, Україна.
Сфера наукових зацікавлень: історія музейної справи/реставрації, пам’яткознавство, історична біографістика, локальна історія.
lavralena@ukr.net

Посилання

  1. Bartosh, Alla. 1999. “Svidok vidnovlennia Uspenskoho soboru v 1470 rotsi” [“A witness of the restoration of the Dormition Cathedral in 1470”]. Lavrskyi almanakh 2: 69–75 [in Ukrainian].
  2. ———. 2011. “Lavrskyi tryptykh. Istorychnyi ekskurs” [“The Lavra triptych. A historical overview”]. In Tserkva-nauka-suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Materialy Deviatoi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (25–27 travnia 2011 r.), 84–6. Kyiv [in Ukrainian].
  3. Bezsonov, Serhii. 2015. Arkhitektura Kyievo-Pecherskoi lavry v yii istorychnomu rozvytku (ros. movoiu) [Architecture of the Kyiv-Pechersk Lavra in its historical development (in Russian), compiled by O. M. Chernyakhivska. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk [in Ukrainian and Russian].
  4. Horbenko, Yevheniia, and Liudmyla Rylkova. 2011. “Velyka lavrska dzvinytsia, 1731–1745” [“The Grand Lavra’s Belfry, 1731–1745”]. In Zvid pamiatok istorii ta kultury Ukrainy. Kyiv. Book I, part III. S–Ia, 1252–6. Kyiv [in Ukrainian].
  5. Istoriia Ukrainy v osobakh: Lytovsko-polska doba. 1997. Kyiv: Ukraina [in Ukrainian].
  6. Ivakin, Hlib. 1996. Istorychnyi rozvytok Kyieva XIII – seredyny XVI st. (istoryko-topohrafichni narysy) [Historical development of Kyiv in the 13th – mid-16th centuries (historical and topographical essays)]. Kyiv [in Ukrainian].
  7. Kholostenko, Mykola. 1975. “Uspenskii sobor Pecherskoho monastyria” [“The Dormition Cathedral of the Kyiv-Pechersk Monastery”]. In Starodavnii Kyiv, 107–70. Kyiv [in Ukrainian].
  8. Kyievo-Pecherska lavra, m. Kyiv (128). Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv u m. Kyievi (TsDIAK Ukrainy) [in Russian].
  9. Lebedintsev, Petr. 1886. Kievo-Pecherskaia lavra v ee proshedshem y nynieshnem sostoianii [Kyiv-Pechersk Lavra in its past and present condition]. Kyiv. http://iht.knu.ua/library/ks/1886/pdf/kievskaya-starina-1886-8-B-(1582-1607).pdf [in Russian].
  10. Lohvyn, H. N. 1967. “Skulptura ta rizblennia XIV — pershoi polovyny XVI st.” [“Sculpture and carvings of the 14th — first half of the 16th centuries”]. In Istoriia ukrainskoho mystetstva. T. 2. Mystetstvo XIV — pershoi polovyny XVII st., 107–17. Kyiv [in Ukrainian].
  11. Ovchar, A. V., Zolotopera N. D., and Danilionok I. M. 2019. “Aktualnist naukovo-tekhnichoho obstezhennia ta osnovni etapy provedennia naukovo-restavratsiinykh i konservatsiinykh robit na dzvinytsi Uspenskoho soboru” [“The relevance of the scientific and technical survey and the main stages of scientific restoration and conservation work on the Belfry of the Dormition Cathedral”]. In Dosvid restavratsii pamiatok Natsionalnoho Kyievo-Pecherskoho istoryko-kulturnoho zapovidnyka 1: 22–47. Kyiv: Feniks [in Ukrainian].
  12. Pateryk Kyievo-Pecherskyi za redaktsiieiu, napysanoiu 1462 roku po Rizdvi Khrystovomu pecherskym chentsem Kasiianom [The Kyiv-Pechersk Paterikon, edited by the Pechersk monk Cassian in 1462 of the Christian era]. Compiled and adapted into Ukrainian, with appendices and notes by Iryna Zhylenko]. Kyiv, 1998 [in Ukrainian].
  13. Putova, H. V. 2013. Do 150-richchia pochatku Polskoho povstannia 1863–1864 rr. [To the 150th anniversary of the start of the Polish Uprising of 1863–1864]. https://cdiak.archives.gov.ua/v_do_150_pochatku_Polskogo_povstannya_1863-1864.php [in Ukrainian].
  14. Shabuldo, Feliks. 2005. “Edyhei” [“Edigu”]. In Entsyklopediia istorii Ukrainy: u 10 t. Vol. 3: E–Y, 14–5. Kyiv: Naukova Dumka [in Ukrainian].
  15. Sherotskyi, K. V. 1917. Kiev. Putievoditiel s planom g. Kieva s 58 illiustratsyiamy [Kyiv. Guidebook with a plan of Kyiv and 58 illustrations]. Kyiv: Foto-lyto-typohrafiia S. V. Kulzhenko [in Russian].
  16. Sitkariova, Olha, and Nataliia Abashyna. 2023. “Velyka istoriia Velykoi tserkvy” [“Great history of the Great Church”]. In Velyka istoriia Velykoi tserkvy: Uspenskomu soboru — Velykii Pecherskii tserkvi 950 rokiv, comp. by Nataliia Abashyna and Liubomyr Mykhailyna, 8–57. Kyiv: Antykvar [in Ukrainian].
  17. Tkachenko, M. V. 2001. “Napys pro vidbudovu Bohorodychnoi tserkvy na reliefnomu tryptykhu v eksterieri Velykoi lavrskoi dzvinytsi” [“An inscription about the restoration of the Church of the Virgin Mary on the relief triptych in the exterior of the Grand Lavra Bell Tower”]. In Velyka Uspenska tserkva Kyievo-Pecherskoi lavry. Slid u vikakh, 193–9. Kyiv [in Ukrainian].
  18. ———. 2003. “Try reliefni ikony u dekori interieru Velykoi lavrskoi dzvinytsi yak skladovi pamiatnyka monumentalnoi plastyky XV stolittia” [“Three relief icons in the interior decoration of the Grand Lavra Belfry as parts of the monument of monumental plastic art of the 15th century”]. Lavrskyi almanakh 9: 108–19 [in Ukrainian].
  19. Zakharchenko, Mikhail. 1888. Kiev teper i prezhde [Kyiv now and in the past]. Kyiv [in Russian].
  20. Zakrevskij, Nikolai. 1868. Opisanie Kieva: vnov organizovannoie i znachitelno umnozhennoie izd. s pryl. ris. i chertezhei [Description of Kyiv: newly organised and considerably multiplied edition with an appendix of pictures and drawings]. Vol. 2. Moscow: Tip. V. Grachiova i komp. [in Russian].
  21. Zhylenko, Iryna. 2005. Sviatynia. Istoriia Kyivo-Pecherskoi Lavry XI–XVII stolit [Shrine. History of the Kyiv-Pechersk Lavra in the 11th–17th centuries]. Kyiv: Nichlava [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-09

Як цитувати

Черняхівська, Олена. 2025. «Лаврська знахідка — барельєф ‘Оранта з пристоячими прпп. Антонієм і Феодосієм Печерськими’ та політична (не)доцільність». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 8 (Липень):92-103. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2025.8.92-103.

Номер

Том 8 (2025): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Історична та Доісторична Культурологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Olena Chernyakhivska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).