DOI: https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.29-34

Ткацтво в економічному та культурному житті вірменських колоній України: історичний дискурс

Iryna Hayuk

Анотація


Розглянуто значення історичних вірменських колоній України для розвитку ткацького виробництва на українських землях. Показано, що ткацтво відігравало важливу роль як у внутрішньому житті вірменських колоній, так і в зовнішніх зв’язках вірмен з польсько-українським оточенням. Комплексно висвітлено роль і місце вірменських колоністів у формуванні ринку тканих виробів на землях України та у створенні місцевого виробництва шовкових поясів, килимів, макат тощо. З давніх часів ткацтво було одним із найпоширеніших видів народних промислів та важливою складовою господарського життя українських земель. Різноманітні ткані вироби: килими, одяг, пояси, покривала – широко використовувалися в повсякденному житті, для оформлення житла. Показано, що вірменські килими були важливим предметом торгівлі, засвідчували високий соціальний статус власника, виконували релігійну (захисну) та утилітарну функції. Актуальність дослідження полягає в комплексному висвітленні ролі вірмен у розвитку ткацтва на землях України, у виявленні впливу вірменських колоністів на формування особливого стилю життя та смаків різних верств населення, а також споживацької культури такого роду предметів. На сьогодні немає комплексних наукових досліджень історичного розвитку вірменського ткацтва на землях України з урахуванням усіх складових цього процесу: шовкоткацтва, килимарства, гаптування, торговельного аспекту тощо. З’ясовано, що, як і в ювелірній справі та зброярстві, в галузі ткацтва роль вірмен також була подвійною: вони імпортували ткані вироби до України, і вони ж були виробниками різноманітної тканої продукції не лише на українських землях, але й в Османській та Перській імперіях. Інтенсивний розвиток шовкоткацтва на українських теренах також, вочевидь, пов’язаний з вірменами. І хоча більшість дослідників пов’язує розвиток персіярень в Україні зі станіславськими (нині м. Івано-Франківськ) вірменськими майстернями Домініка Місіоровича та Іоана Маджарського в середині XVIIІ ст., факти засвідчують, що інтенсивне поширення вірменських ткацьких майстерень почалося вже у XVII ст.

Матеріал надійшов 29.05.2019


Ключові слова


вірмени; діаспора; килим; культура; пояс; ткацтво; торгівля; шовк

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Dashkevych, Y. 1996. “The emblems and symbols of Armenians of Ukraine of the 14–18th cent.” Lviv. Memoirs of NTSh ССХХХІ:258–277 [in Ukrainian].

Dashkevich, Y., and Tryyarsky, E. 1969. “Armenian Kypchak document from Constantinople in 1618.” Folia Orientalia XI:123–137 [in Russian].

Gantshorn, F. 1985. “The Christian-Eastern carpet is one of the aspects of Armenian art.” The 4th International Symposium on Armenian Art. Theses of reports. Yerevan, 74–5 [in Russian].

Kazaryan, M. 1985. “Artistic features of vishapagorgs and their place in the oriental carpet system.” The fourth international symposium on Armenian art. Theses of reports. Yerevan, 135–6 [in Russian].

Kara-Vasylieva, T. 2000. Masterpieces of the Church Stitch of Ukraine (12–20 cent.). Kyiv [in Ukrainian].

Kryvonos, V. 1996. “The trade of Levantine silk in Lviv in the 16–17 cent.” Ukraine in the past 3:117–135. Kyiv–Lviv [in Ukrainian].

Musiienko, P. 1969. Fabrics. In History of Ukrainian art 4 (1):265–275. Kyiv [in Ukrainian].

Skvartsova, I. 2002. “Grodno’s kuntush belts.” Minsk. Arts 2:46–8 [in Belarusian].

Skvartsova, I. 2007. “Lyon belts in collections Minsk museums.” Posts of the National Art Museum of Belarus 5:143–7. Minsk: Belprint [in Belarusian].

Tananaeva, L. 1979. Sarmatian portrait. From the history of the Polish portrait of the Baroque era. Moscow: Science [in Russian].

Tsymbala, L. 2000. “Western Ukrainian Gold Tissue 18–19 cent. (On the issue of nationality of the artistic heritage).” Cognitive notebooks 4:693–7 [in Ukrainian].

Tsymbala, L. 2003. “Gold weaving of Galicia of the 18 – 1st third of the 20th cent. (history, typology, art-style features).” PhD diss. Manuscript. Lviv [in Ukrainian].

Biedrońska-Słotowa, B. 2011. Tkaniny orientalne w Polsce. Warszawa [in Polish].

Hasła słownika biograficznego Ormian Polskіch. 1986. Kraków: Polskie towarzystwo ludoznawcze [in Polish].

Łozinski, Wł. 1969. Życie polskie w dawnych wiekach (XVI–XVIII). Wyd. 3. Kraków: WL [in Polish].

Mańkowski, T. 1934. Sztuka ormian lwowskich. Prace komisyi historіі sztuki. Kraków [in Polish].

Mańkowski, T.1953. „Wyprawa po kobiercie do Percji w roku 1601.” Rocznik orientalistyczny 17:80–92. Kraków [in Polish].

Mańkowski, T. 1954. Polskie tkaniny i hafty w XVI–XVIII wieku. Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish].

Mańkowski, T. 1959. Orient w polskiej kulturze artystycznej. Wrocław-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich [in Polish]. DOI: https://doi.org/10.4098/at.arch.92-14

Ormianie polscy. Odrębność i asymilacja. Museum Narodowe w Krakowie. 1999. Kraków [in Polish].

Taszycka, M. 1990. Pasy wschodnie. 1. Katalog zbiorów Muzeum Narodowego w Krakowie. Vol. IV. Kraków [in Polish].






Copyright (c) 2019 Iryna Hayuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.