Споруда як річ (на прикладі київських будівель 1920–1930 рр.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.82-87

Ключові слова:

споруда, річ, матеріальність, конструктивізм, ар-деко

Анотація

Статтю присвячено долі споруд 1920–1930 рр., котрих чимало є в Києві. Розглянуто різні можливі дискурси щодо них, зокрема стилістичний, ідеологічний, семіотичний. Особливу увагу приділено можливим критеріям пам’яткозбереження, оскільки споруди цього часу ще менш захищені від руйнування, ніж, скажімо, зведені на самому початку ХХ ст. Запропоновано підхід до споруди як до матеріальної речі, яка, незалежно від належності до однієї з численних тогочасних архітектурних стилістик (конструктивізм, ар-деко та ін.), заслуговує на збереження через свою дотичність до практичної діяльності попередніх поколінь.

Матеріал надійшов 11.03.2019

Біографія автора

Mykhailo Sobutsky, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри
культурології НаУКМА

Посилання

  1. Arkhitektura Lvova: Chas i styli. 13–21 st. [Architecture of Lviv: Times and Styles, 13th-21st centuries]. 2008. Lviv: Centr Jevropy [in Ukrainian].
  2. Burianova, Yuliia. 2003. Velyki ochikuvannia, nezdiisneni mrii: znykaiuchi bahatstva arkhitektury konstruktyvizmu v Ukraini ta Azerbaidzhani. Kyiv [in Ukrainian].
  3. Eco, U. 1998. Otsutstvuyushchaya struktura [La struttura assente]. St. Petersburg: Petropolis [in Russian].
  4. Erofalov-Pilipchak, Boris. 2010. Arkhitektura sovetskogo Kieva. Kyiv: A+S [in Russian].
  5. Halaiba, Vasyl, Valerii Hruzin, Mariia Kadomska, and Dmytro Malakov. 2010. Prorizna. Yaroslaviv Val : kulturolohichnyi putivnyk. Kyiv: Amadei. P. 206 [in Ukrainian].
  6. Ikonnikov, A. V. 1985. Khudozhestvennyy yazyk arkhitektury. Moscow: Iskusstvo [in Russian].
  7. Jencks, Charles Alexander. 1985. Yazyk arxitektury postmodernizma [The Language of Post-Modern Architecture]. Moscow: Stroyizdat [in Russian].
  8. Khan-Magomedov, S. O. 2003. Constructivism. Moscow: Stroyizdat [in Russian].
  9. Malakov, Dmytro. 2012. Arkhitektor Osmak. Nezdolana shliakhetnist. Kyiv: Kyi [in Ukrainian].
  10. Nikishenko, Ju. 2013. “Kostium, odiah, rich: do tradytsii zastosuvannia poniat [Costume, clothes and thing: to the tradition of using of these terms].” Magisterium 52:25–8 [in Ukrainian].
  11. Papernyy, Vladimir. 2006. Kultura Dva. Moscow: NLO [in Russian].
  12. Pare, R. 2007. The Lost Vanguard: Russian Modernist Architecture 1922–1932, 270–289. N.Y.: Monacelli.
  13. Sobutsky, M. (text), and Moshenska, P. (foto). 2010. “Prohulianka konstruktyvistskymy Lypkamy: istorychnyi landshaft suchasnosti.” A.C.C. (Art, City, Construction) 2:40–55 [in Ukrainian].
  14. Sobutsky, M. 2010. “Kyivska kraina sniv.” A.C.C. (Art, City, Construction) 3:76–83 [in Ukrainian].
  15. Sobutsky, M. 2010. “De pochynaietsia misto.” A.C.C. (Art, City, Construction) 4:64–73 [in Ukrainian].
  16. Sobutsky, M. 2012. “Konstruktyvizm, postkonstruktyvizm, ar-deko u Kyievi [Constructivism, post-constructivism, art deco in Kyiv].” Naukovi Zapysky NaUKMA. Teoriia i Istoriia Kultury [NaUKMA Research Papers. Theory and History of Culture] 127:43–8 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Sobutsky, Mykhailo. 2019. «Споруда як річ (на прикладі київських будівель 1920–1930 рр.)». Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури 2 (Листопад):82-87. https://doi.org/10.18523/2617-8907.2019.2.82-87.

Номер

Том 2 (2019): Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Mykhailo Sobutsky

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії CC BY 4.0 Creative Commons Attribution International License, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).